МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЧИГИРИНСЬКІ ПОХОДИ — воєн ні дії Туреччини з метою загарбання Правобережної України. У центрі турецьких зусиль було здобуття гетьманської столиці Чигирина (звідки й назва всієї кампанії). Перший похід відбувся у серпні — вересні 1677. Для політичного виправдання вторгнення турецький уряд використав Юрія Хмельницького, який був відправлений на Поділля з невеликим військом і почав претендувати на гетьманство. Тим часом з Туреччини виступила 120-тисячна армія для здобуття Чигирина. У серпні вона підійшла до міста, при ній був і Ю.Хмельницький. Протягом трьох тижнів гарнізон фортеці (24 тис. російських стрільців і близько 5 тис. українських козаків) тримав облогу, доки на поміч прибули об'єднані російсько-українські сили під командуванням боярина Г.Ромодановського та гетьмана І. Самойловича. Турецька армія відступила. У червні 1678 турецька армія вдруге облягла Чигирин, підвела шанці до самого міста і протягом місяця безперервно його штурмувала. На початку липня російські війська під командуванням Г.Ромодановського і козацькі полки гетьмана І.Самойловича прибули на допомогу. Турецькі війська не допускали їх до міста і посилили натиск на фортецю. Протримавшись ще з тиждень, гарнізон залишив місто. Об'єднані російсько-українські сили відійшли до Бужина. Слідом рушила турецька армія. Сім діб тривали кровопролитні бої, в ході яких турецька армія зазнала значних утрат і відступила.

Як наслідок, під час обох Чигиринських походів Туреччина спромоглася зруйнувати гетьманську столицю, але змушена була назавжди припинити завойовницькі походи в Україну.

В.Панашенко