МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ВОЛОСТЬ: 1. У Давній Русі з кінця XI ст. територія, підвладна князеві. У XII ст. була тотожна "землі" і означала певну, як правило, велику область. У XIV ст. спостерігається подрібнення волостей. На українських землях у складі Великого князівства Литовського (XIV — 60-ті роки XVI ст.) волость інколи була тотожна повітові, хоча найчастіше означала меншу територіальну одиницю — складову частину повіту (як, власне, й пізніше на українських землях у складі Російської держави). 2. Форма територіальної громади в Україні XIV— XVI ст., яка складалась як із окремих дворищ та служб, так і з їх об'єднань (селець, селищ, сіл). 3. Починаючи з 1861 — нижча адміністративна одиниця станового селянського самоуправління. З установленням радянської влади в Україні натомість 1989 В. було створено 706 районів.

А.Гурбик



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.