МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГАЙДАМАКИ (від тюрк, "гайде" — гнати, нападати, турбувати): 1. Українські повстанці-месники, провідна сила визвольного руху на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої у XVIII ст. Вперше згадуються під 1717. З падіннями й піднесеннями гайдамацький рух триває до кінця XVIII ст. Найбільш активним він був у 1734—1738, 1749—1750 та 1768 (Коліївщина). Не в змозі протистояти військовій потузі Росії та Польщі, гайдамацький рух поступово завмирає. 2. Назва деяких українських військових формувань, які утворилися внаслідок українізації частин російської армії в 1917. Найвідоміші з них — Гайдамацький Кіш Слобідської України, сформований С.Петлюрою, та Гайдамацький кінний полк ім. К.Гордієнка, сформований полковником генерального штабу В.Петровим, який у січні 1918 пробився до Києва з Західного фронту.

Г.Сергієнко, О.Щусь



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.