МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГЕРМАЙЗЕ Йосип Юрійович (1892—1958) — учений-історик. Народився в Києві у міщанській родині. Освіту здобув у 3-й київській гімназії (1910) та Київському університеті (1916). Під час навчання брав участь у соціал-демократичному русі, за що зазнав переслідувань та ув'язнення. Після закінчення університету займався науковою та викладацькою роботою у Києві, Умані, Кролевці, Миргороді, Гадячі. З 1920 працював у Київському інституті народної освіти. У 1927 призначений керівником археографічної комісії ВУАН. Найважливіші праці вченого — "Нариси з історії революційного руху в Україні", "Коліївщина в світлі новознайдених матеріалів", "З революційної минувшини Києва", "Рух декабристів і українство", "1905 рік", "Костомаров в світлі автобіографії", "М.П.Драгоманов в українській історіографії", "З історії господарства в Лівобережній Україні XVIII ст.", "З минулого Шевченківського села".

У 1929 Гермайзе був заарештований у справі "Спілки визволення України" і засуджений до п'яти років ув'язнення. Після звільнення (1934) перебував на засланні. У 1937 отримав новий строк ув'язнення, який у 1944 був продовжений. Помер у таборі.

Є. Скляренко