МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГОТИ — одне з найбільш відомих в історії Європи часів пізньої Римської імперії східногерманське племінне об'єднання, походженням з району Готланда (Ютландія). Опанувавши у І—III ст. північні регіони сучасної Польщі, розділилися на дві частини — остготів і вестготів. Перші через Наддніпрянщину рушили у III ст. на Азовське узбережжя, а звідти на Балкани. Вестготи досягли кордонів римських провінцій. На території України готи проживали від кінця II до рубежу IV—V ст., створивши т.зв. державу Германаріха — нетривке політичне об'єднання підкорених слов'янських, пізньо-скіфських, дакійських та сарматських груп. Археологічним відповідником готів на території України є вельбарська та частина черняхівської культур.

Кінець гегемонії готів у Східній Європі наприкінці IV ст. поклали гуни. Під тиском їх, а також слов'ян готи покинули територію України. Окремі острівці їхніх поселень збереглися лише у Криму.

Д. Козак