МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
ДОВЖЕНКО Олександр Петрович (1894—1956) — один із основоположників українського кіномистецтва, письменник і художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1939), народний артист РРФСР (1950). У 1914 закінчив Глухівський учительський інститут, навчався в Київському комерційному інституті та Академії мистецтв. Зі встановленням радянської влади працював у Київському губвідділі наросвіти й мистецтва, був комісаром драматичного театру ім. Т.Шевченка, перебував на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні, захоплювався живописом. З 1926 — на Одеській кінофабриці, де створив свої перші роботи — короткометражні кінокомедії "Вася-реформатор", "Ягідки кохання" та фільм "Сумка дипкур'єра". В 1936— 1941 — режисер Київської кіностудії художніх фільмів. У роки Великої Вітчизняної війни почав працювати в жанрі прози й публіцистики. Як художник відомий дружніми шаржами, портретними роботами. Довженко увійшов в історію українського і світового кіно як творець художніх фільмів "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932), "Щорс" (1939), "Поема про море" (1956), а також документально-публіцистичних — "Битва за нашу Радянську Україну" (1943), "Перемога на Правобережній Україні" (1945). У 1949— 1951 — викладач, з 1955 — професор Всесоюзного державного інституту кінематографії у Москві. Літературну славу Довженко принесла книга "Зачарована Десна" (видана після його смерті, в 1957).
О.Колпакова
[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P] [C] [T] [У] [Ф] [X] [Ц] [Ч] [Ш] [Щ] [Ю] [Я] [Всі]
Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України