Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

МАЛИЙ СЛОВНИК ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ЛИПИНСЬКИЙ В'ячеслав (Вацлав-Вікентій; 1882—1931) — історик і політолог, ідеолог українського консервативно-монархічного руху. Нащадок спольщеного шляхетського роду з Волині. Закінчив 1-шу київську гімназію. Після нетривалої служби в російському війську в 1903—1906 навчався в Ягеллонському університеті (Краків), історичні та соціологічні студії продовжив у 1906—1907 в Женеві. У працях Липинського цього періоду домінує думка про повернення до українства спольщеної шляхти. Видавав польською мовою суспільно-політичний двотижневик "Przeglad krajowy" (Київ, 1909—1910). Провідний діяч політичної групи "Вільна Україна" (Львів, 1911), натхненник створення в 1914 "Союзу визволення України". В роки Першої світової війни мобілізований до російської армії. У 1917 — один із засновників Української хліборобсько-демократичної партії. Автор партійної програми, яка передбачала проголошення незалежної Української держави і забезпечення приватної власності на землю. За Гетьманату та Директорії (червень 1918 — липень 1919) — дипломатичний представник в Австро-Угорщині. З 1919 — на еміграції, головним чином в Австрії, де став одним із засновників Українського союзу хліборобів-державників і очолював його Раду присяжних. Редагував друкований орган УСХД — "Хліборобська Україна", в якому опублікував політичний трактат "Листи до братів-хліборобів", де виклав програмні засади українського консерватизму. В 1926—1927 очолював кафедру історії української державності в Українському науковому інституті в Берліні. У 1930, розійшовшись у політичних поглядах з гетьманом П.Скоропадським, заснував організацію "Братство українських класократів-монархістів, гетьманців". Помер від сухот в санаторії поблизу Відня. Згідно з заповітом похований на батьківщині в с Затурцях, нині Локачинського р-ну Волинської обл.



[А] [Б] [В] [Г] [Д] [E] [Є] [Ж] [З] [I-Ї-Й] [K] [Л] [M] [H] [O] [П] [P][C][T][У][Ф][X][Ц][Ч][Ш][Щ][Ю][Я][Всі]