Історія України: Словник-довідник для студентів вищих навчальних закладів

ГАЙДАМАК (або ГАЙДАМАКА - від тюрк. «неспокійна, бунтівлива людина») - учасник визвольного руху (переважно селянин) проти польської шляхти (назва «гайдамака» вперше зустрічається в 1712 р., нею охрестиш: представників народних рухів польські письменники кінця ХVIII ст.), український повстанець-месник на Правобережній Україні. Отже, гайдамаччина, таким чином, - стихійні народні заворушення на соціальному ґрунті у ХVIII ст. на Правобережній Україні проти панування Речі Посполитої у 1734-1738, 1749-1750 та 1768 роках (останнє відоме під назвою «Коліївщина» - від слова «кол (кіл)», якими були озброєні повстанці). Його визначні ватажки - Максим Залізняк та Іван Гонта.

Гайдамацький рух охопив Київщину, Поділля, Карпати. Правда, повстанці гайдамаками, коліями називались лише на Київщині, український народ на Поділлі називав їх дейнеками (левенцями), у Карпатах - опришками. Найславнішим із усіх опришків, ім'я якого залишило глибокий слід у народній поезії, був Олекса Довбуш; він виступив на історичній арені під кінець 30-х років ХVІ-ХVII ст.