Капніст Василь (12.ІІ 1758 — 28.ХІ 1823). Відомий російський поет, український громадський і політичний діяч. Народився в с. Обухівці на Полтавщині, в сім'ї венеціанського дворянина (грека за національністю). Батько — Василь Павлович Капніст під час Прусського походу 1771 р. Петра І вступив на службу до російського війська. На поч. Семилітньої війни командував п'ятьма слобідськими полками. Загинув у битві з прусською кавалерією під Грос-Єгерсдорфом у серпні 1757 р. 12-річного хлопця записали капралом до гвардійського Ізмайловського полку в Петербурзі, а через 2 роки перевели до Преображенського полку. 1775 р. побачив світ його перший літературний твір — ода на честь перемоги Росії над Туреччиною. В. Капніст залишає військову службу й у 1782 — 1783 pp. працює контролером поштового управління. Потім виходить у відставку й оселяється в Обухівці. Невдовзі стає на бік шляхетської опозиції урядові, займає різні виборні посади (маршал дворян Київського намісництва, полтавський губернський маршал дворянства тощо), а 1788 р. ще до Петербурга із скаргою від київського дворянства на зловживання й утиски царської адміністрації.

Щирий український патріот В. Капніст, як і його брат Микола, був російським надвірним радником. У квітні 1791 р. одного з них прийняв прусський кабінет-міністр Герцберг, якому той заявив, що в разі війни між Росією і Пруссією Україна спробує скинути із себе царське ярмо, чим допоможе Пруссії. Але отримав ухильну відповідь. На думку деяких істориків, зокрема М. Грушевського, співрозмовником Герцберга був Василь Капніст. Живучи в Україні, він видав чимало творів. Увійшов до російської літератури як автор знаменитої комедії у віршах «Ябеда» (1794) — гострої сатири на судочинство часів Катерини II. П'єсу поставили 1798 р. й одразу ж заборонили. Дім Капністів в Обухівці залюбки відвідували відомі тогочасні діячі, як-от: Г. Державін, М. Гнєдич, декабристи П. Пестель, С. Муравйов-Апостол. На руках останнього Капніст помер 1823 р. від запалення легенів. Похований у рідній Обухівці.