Теорії соціальної сутності Київської Русі. З давніх часів у науці точаться суперечки навколо питання, яким був соціально-економічний лад Давньоруської держави. Ще в 30-і pp. XX ст. академік Б. Греков та його послідовники зазначали, що народження державності у східних слов'ян зумовлене соціально-економічним розвитком їхнього суспільства, важливими прогресивними змінами в економіці й соціальній сфері, розкладом первіснообщинного ладу й поступовим формуванням класового, феодального суспільства. Інакше кажучи, Київська Русь виникла внаслідок феодалізації східнослов'янського суспільства й була феодальною державою. Перші вияви феодалізму на Русі деякі вчені угледіли на схилі IX ст. Зовнішньою і найважливішою ознакою цього стало утворення державності шляхом злиття східнослов'янських Півдня й Півночі. Феодальний спосіб виробництва набув розмаху на Русі протягом XI — XII ст., із становленням приватної власності феодального класу на землю — спочатку князівської, потім боярської. Ця теорія соціально-економічної сутності Київської Русі домінує у вітчизняній науці, поділяється й авторитетними вченими Заходу.

А проте окремі історики й досі ставлять під сумнів феодальний характер Давньоруської держави, де, як вони кажуть, феодалізм мав нетипові риси: існувало рабство, пережитки родоплемінних стосунків, примітивними були деякі способи стягання данини (полюддя), а приватне феодальне землеволодіння з'явилося надто пізно —в XI ст., тому Давньоруська держава й усе суспільство уявляються їм то як родоплемінні (І. Фроянов), то як рабовласницькі (В. Горемикіна). Одначе такі думки засновані на теоретичних похибках, бо ніколи не існувало якоїсь «класичної», універсальної для всіх європейських країн моделі феодалізму. Пережитки родоплемінного ладу й залишки патріархального рабства були властиві, наприклад, англійському феодалізмові раннього етапу існування. Але все це не визначало сутності способу виробництва на Русі X—XIII ст. Виробничі відносини принаймні більшої частини держави були феодальними. Отже, феодальним було й суспільство.

Вочевидь, період переходу від родоплемінного ладу до феодального на Русі був значно тривалішим, ніж вважалося раніше. Ймовірно, феодальні відносини у східнослов'янському суспільстві не утвердилися навіть до середини XI ст. Тому Давньоруську державу можна вважати феодальною не з самого початку її виникнення — в 2-й половині IX ст., а з часів 2-ї половини князювання Володимира Святославича та Ярослава Мудрого.