Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

II Статут Великого князівства Литовського про права жінок (1566 р.)

РОЗДІЛ III

АРТИКУЛ 31

Княгинь, пань, дівок, вдів не мають ні за кого силою видавати

Теж обіцяємо і наказуємо княгинь, пань, вдів, княжних, панянок, дівок-шляхтянок і всякого іншого стану походження земського, як людей вільних, під вільним пануванням нашим господарським, зберігати їх при вольностях їх і силою ні за кого їх давати не маємо без волі їх, за кого захочуть, за того вільно піти. [...]

РОЗДІЛ V

АРТИКУЛ 1

Яким чином батько, видаючи дівку заміж, має обваровати і впевнитись про запис вина від зятя

Теж уставуємо, що кожний обиватель цього панства будь-якого стану, видаючи дочку свою заміж і даючи за нею посаг або виправу згідно з доброю волею своєю, перш ніж дівку видати, має від зятя взяти запис під печаткою його і під печаткою людей добрих, яким він від третьої частки майна свого нерухомого цей посаг або виправу подвійно описати має, так само, як нижче описано; а потім цей запис, той же зять на перших сесіях судових земських перед судом земським того повіту, в якому нерухомість має, заявити і в книги земські записати має, такий порядок має бути в кожному разі дотриманий. А якби батько, видаючи дівку заміж, перед виданням її, віна і отправи від зятя свого не одержав, така дівка після смерті мужа свого внесення втрачає, хоча б і велику суму за собою внесла. Проте як шляхтянці, діти або родичі повинні будуть за вінець дати тридцять кіп грошей, якби заміж пішла; а коли б заміж іти не хотіла, тоді між дітьми і родичами в маєтках чоловіка буде рівну частку майна держати аж до смерті своєї; а якби того шляхтича майно тридцять кіп грошей не вартувало, тоді теж, згідно з тим, з цього майна має виділена бути четверта частка, яку буде держати тільки за життя свого, навіть якщо за іншого мужа піде. [...]

АРТИКУЛ З

Після смерті батьківської, як дівки мають з маєтку виправовані бути

Уставуємо, якби батько за життя свого видав одну дівку свою заміж і в тому помер, а після себе зоставив ще кілька дівок, тоді і ті дівки згідно з описом або тестаментом його мають бути виправовані, як їм буде описано або з готівки зоставлено. А коли б суми описаної чи призначеної не було в наявності і не міг би брат такої великої суми за ними дати, як за першою було дано, тоді, оцінивши четверту частку маєтку свого отчизного, нічого з того маєтку не виключивши, і тим сестрам своїм виправу рівну всім дати, скільки їх буде, окрім, якби брат їх розумів, що четверта частка маєтку їх отчизною більшої вартості, ніж би їм [при розділі] на рівні частки, скільки ж, як і першій сестрі, виправи прийшлося, те буде у волі його. А коли би брат або стрий суму, їм зоставлену, втратили, тоді згідно з описом будуть повинні як власний борг віддати і заплатити.

АРТИКУЛ 4

Про вдову віновану, як мають з нею діти повнолітні обходитися

Вдова, яка сидить на вдовиному стольці, а буде вінованою від мужа свого, а сини будуть повнолітніми, тоді вона має нерухомість на віні своєму, а сини мають допущені бути до всіх маєтків і скарбів батьківських, з яких має служба земська відбуватися, а якби була не вінована, тоді має поводитись, як вище є описано. [...]

АРТИКУЛ 7

Про дівок, які без волі батьків заміж ідуть або мали б піти

Коли б яка дівка без волі батьківської і материнської йшла заміж, така втрачає право на посаг і на маєтки батьківські і материнські, а якби одна була у батька, тоді отчизна до родичів переходить мимо такої дівки. [...]

АРТИКУЛ 11

Про дівок і вдів, які за простих людей заміж ідуть

Уставуємо, яка б дівка або вдова, будучи стану шляхетського, маючи маєтки батьківські або материнські, пішла заміж за простою стану чоловіка, не шляхтича, така від всіх маєтків своїх, як батьківських, так і материнських, назавжди відлучається, але ті маєтки до родичів мають перейти, а після вдови — до дітей і теж до родичів її, а такі діти, як і родичі, будуть повинні такій дівці або вдові за ті маєтки її відкласти суму грошей згідно з рахунком статутовим, або пополовині [...]

АРТИКУЛ 14

Про урівняння внесення різних жон перед розподілом маєтку дітей

Теж уставуємо, коли б один шляхтич мав декілька жон, а ті жони мали б різні внесення свої в сумах грошових, тоді сини, скільки їх буде від різних жон, всі маєтки отчизні мають між собою на рівні частки поділити, а якби якої жони внесення було більшим, ніж інших жон, спершу треба перед розподілом маєтків своїх урівняти те більше внесення матері братів своїх, урівняне внесення поділивши, заплатити, тоді тільки маєтки батьківські на рівні частки між собою поділити. [...]