Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Королівська уставна грамота про розмір державних повинностей сільського і міського населення (1576 р.)

[...] Постановляємо на всіх підданих державних у Великому князівстві Литовському такий же податок, який в час унії [об’єднання] Корони [королівства] Польської з Великим князівством Литовським на сеймі Люблінському року 1569 установлений був. Перш за все, що всі підданці наші державні замків, дворів, міст, волостей і сіл наших, що до престолу нашого державного вільно належать, а також і ті, що через заставу кому-небудь заведені, що які-небудь грунти і землі держать, з волок, як давніх, так і на вільних землях новоосілих [на яких уже висиділи чотири пільгових роки], а також війти і бояри путні, а також і кухарі та дворові машталіри, стрільці, осочники, псарні, мисливці, бортники і інші всі ремісники і слуги наші, яким-небудь ім’ям названі [за винятком тільки тих, котрі при дворі нашому тепер у службі нашій теперішній є], мають дати з кожної волоки і з служби по 20 грошів польських, а від морга застінкового — по п’ять пенязів білих. Огородники, які тільки на огородах сидять — по 2 гроші польських, а ті огородники, які до огородів ше й землі мають — по 3 гроші польських; а де волок і служб нема, там мають дати з трьох димів по 20 грошів польських. Перекупки і перекупці сільські мають дати по 6 грошів польських. Ремісники різні сільські від ремесла свого по 2 гроші польських. Риболови, які проживають у містах, містечках і на селах наших державних, по 8 грошів польських; а котрі землі наші під собою мають, з тих окремо ще по стільки, як вище описано, платити мають. До цього з корчм щорічних [річних] по 16 грошів польських, а з землі також окремо платити мають; від паління горілки по 12 грошів польських, а шинкарі від шинкування горілки, так у містах і містечках, як і на селах наших, по 6 грошів польських; корчмарі постійні від шинкування пива привозного до року по 8 грошів польських. З млинів наших від кожного колеса валкового і від фолюша на цей час мають дати по 24 гроші польських, а з млинів щорічних [річних] від кожного колеса як-небудь по 20 грошів польських. До цього, особливо в містах і містечках наших державних, піддані наші всякого стану нижчеописані податки мають дати, порівняно до того, як у короні [королівстві] Польській, вдвоє, тобто: в містах привілейованих повинні дати від домів ринкових з кожного дому по 16 грошів польських, від вуличних домів з кожного по 8 грошів польських, на передмістях — від дому по 4 гроші польських; а в містах і містечках малих неупривілейованих повинні дати від домів ринкових з кожного по 4 гроші польських, від вуличних домів з кожного дому по 2 гроші польських, а з убогих халуп — по грошу одному; хто ж при домі огород буде мати, то з огороду окремо має дати по одному грошу. Євреї всі, що живуть у містах, містечках і по селах нашої держави, мають дати від себе з кожної голови по 24 гроші польських [...] Шоти, котрі винесені на продаж речі на собі носять, а в містах і містечках наших проживають, платити мають по 24 гроші польських, а [ті шоти], які свої товари возять кіньми, мають дати від кожного коня по 48 грошів польських. Ремісники різні, які в містах головних проживають, мають дати по 8 грошів польських; а [ті, що проживають] у містах і містечках неупривілейованих — по 4 гроші польських; але це платити мають тільки ті ремісники, які до шотового [податку] не причисляються. Шкіпери ті, які на перепродаж збіжжя скуповують і спускають до Гданська і Кролевця, мають дати від кожного ласта по 3 гроші польських, і це під присягою, перед урядом учиненою, платити мають.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.