Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Літопис про посольство римського папи Інокентія III до галицько-волинського князя Романа (початок XIII ст.)

Роман Мстиславич, мстячи ляхам за їх неправди і за рани свої, зібрав галицьке і володимирське військо і пішов весною до Сандомира, взяв два міста і багато опустошив [...] Почувши ж, що Лешка на королівство не взяли, розгнівавшись, пішов він знову до Сандомира і почав ще більше розоряти і села палити. Ляхи ж пустили від себе Лешка, щоб він став від себе просити Ярослава; він же, не знаючи, що його обманюють, бо був дитиною ще, послав від себе послів просити Романа. Також і папа, почувши що Роман переміг угрів і ляхів і всю Русь підкорив під себе, послав до нього свого посла намовляти перейти в католицьку віру свою, обіцяючи йому міста надати і королем в Русі зробити його. Роман же сперечався, опираючись на святе письмо, а вони, не соромлячись, тиснули на нього ласкавими словами. Одного разу, як той посол говорив Романові, що папа дуже могутній і може його зробити багатим, могутнім і шановним з допомогою Петрового меча, Роман, вийнявши свого меча, сказав послові: «Чи такий отой Петрів меч у папи? Якщо він має такий меч, то він може міста надавати, а я, доки маю його при бедрі, не хочу купувати, тільки кров’ю, як і батьки та діди наші примножали землю Руську, буду примножувати її». А Лешковим послам сказав: «Ідіть і скажіть: я не хочу з милості до вас — шкодити вам обом, тільки заплатіть мені витрати, які ви погодилися; а якщо не можете стільки срібла негайно дати, то дайте мені Люблін з землею, поки виплатите». І, відпустивши тих послів, пішов у Галич.