СЕРЕДНІ ВІКИ
Північно-Східна Русь. Великий Новгород

Володимиро-Суздальське князівство

Північно-Східна Русь завжди була далекою окраїною східнослов'янських земель. До ЇХ ст. тут жили фіно-угорські та балтські племена. Лише на зламі ІХ-Х ст. з новгородської землі почали переселятися сюди ільменські слов'яни, з південного заходу—в'ятичі. Від іншої частини Київської Русі ці землі відокремлювали густі й важкопрохідні ліси, тому цей край часто називали Заліссям.

В ХІ-ХII ст., коли почалося найактивніше заселення цих земель, тут, поряд зі старими містами (Ростов, Муром, Рязань), виникли нові — Ярославль, Суздаль, Володимир-на-Клязьмі, Переяславль-Залеський та ін. Підноситься і Володимиро-Суздальське князівство.

Князь Юрій Долгорукий (1125-1157) залучав до переселення на свої землі селян з інших князівств, надаючи їм на перших порах різноманітні пільги, сприяв господарському освоєнню нових земель. Він був одним з перших державних діячів Північно-Східної Русі, за якого ці землі перетворились у молоде і могутнє Ростово-Суздальське князівство.

Коли Юрій Долгорукий після тривалої боротьби завоював Київ і осів там, він переселив сюди і свого сина Андрія. Однак Андрій, усупереч волі батька, повернувся в Ростово-Суздальську землю. Столицею своєю він зробив Володимир-на-Клязьмі, а після смерті батька став князем тепер уже Володимиро-Суздальського князівства — Андрієм Боголюбським (1157-1174). Він, як і його батько, організував військові походи проти Новгорода, Волзької Булгарії та Києва.

Більшість воєнних походів Андрія Боголюбського були невдалими. Дії князя почали викликати роздратування в боярства, яке відмовлялося від участі в його походах. Князь вирішив розправитися з непокірними боярами, але цим лише погіршив ситуацію. Бояри-змовники вбили свого князя.




Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.