По смерті Мануїла І Візантія остаточно занепала. Розпочалася жорстока і кривава боротьба за владу, в якій угруповання візантійської знаті намагалися вбивствами і підступом прокласти шлях до престолу своїм ставленикам. Останній імператор із династії Комнінів Андронік (1183-1185) закривавив свої руки вбивством попередника, чотирнадцятирічного Олексія II (1180-1183), встановив у країні справжній терор і був убитий розлюченим натовпом під час повстання. Новим імператором став Ісаак Ангел.

Становище Візантії було критичним: імперія розпадалася на очах. Угорці оволоділи Далмацією, нормани знову вторгайся на Балкани і зруйнували місто Фессалоніки. Звільнилися від влади візантійців болгари і відродили свою державність, заснувавши Друге Болгарське царство. Згодом незалежність завоювали і серби. Тим часом проголошений імператором Ісаак Ангел замість того, щоб піклуватися про державу, витрачав величезні кошти на будівництво нових, нікому не потрібних споруд, на придбання східних пахощів і одягу: він ніколи не одягав двічі той самий хітон. Скориставшись невдоволенням народу, брат Олексій осліпив імператора і захопив трон. Але син Ісаака зумів утекти до Італії, де звернувся до рицарів, що готувалися до Четвертого Хрестового походу, з проханням допомогти повернути трон батьку, обіцяючи за це підкорити візантійську церкву папі і заплатити величезну суму грошей. Що сталося після того, ви вже знаєте. Вперше за весь час існування «місто Константина» було захоплене ворогом. 20 тис. хрестоносців оволоділи містом із півмільйонним населенням і пограбували його.

Землі Візантії, захоплені хрестоносцями та їхніми союзниками, назвали Латинською Романією і поділили на Латинську імперію (або власне Романію) зі столицею у Константинополі та залежні від неї держави хрестоносців на Балканах, володіння Венеції, Генуї та ордену іоанітів. 16 травня 1204 р. у соборі св. Софії коронувався перший імператор Романії, один із вождів хрестоносців, фландрський граф Болдуїн.

На завойованих землях латиняни встановили західноєвропейські порядки за французьким зразком. Імператор був лише першим серед інших сеньйорів, а васали, що стояли щаблем нижче у феодальній ієрархії, йому вже не підпорядковувалися. По всій Романії з'явилися рицарські замки, селяни втратили особисту свободу і стали залежними від рицарів. Новим константинопольським патріархом став католик. Повної заміни всього духівництва та зміни церковних обрядів за римським зразком латиняни не проводили, розуміючи, що це викличе опір візантійців.