НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Німеччина у 1871-1914 pp.
Економічний розвиток
Після об'єднання Німеччини склалися кращі умови для розвитку економіки. Цьому сприяли завершення промислового перевороту й утворення єдиного загальнонімецького ринку, приєднання багатих на корисні копалини районів Ельзасу та Лотарингії, п'ятимільярдна контрибуція, нові відкриття в науці й техніці. Наприкінці XIX ст. за обсягом промислового виробництва Німеччина вийшла на друге місце в світі, а за темпами економічного розвитку випередила Велику Британію і наздогнала США. Так, частка Німеччини в 1900 р. у світовому виробництві становила 13%, а 1914 р. вже 32%.
Розвиток економіки Німеччини в 1871-1914 pp. мав свої особливості.
Суттєву роль у створенні важкої промисловості відігравали державні замовлення, субсидії, пільги, будівництво заводів коштом держави.
Промисловість будувалася на новітній промисловій і технічній базі, що забезпечувало високу якість товарів. Прискорено розвивалася хімічна, електротехнічна, металообробна та машинобудівна галузі. Виробництво характеризувалося високою концентрацією і швидкими темпами розвитку в декількох районах — Рейнській області, Рурі, Берліні, Сілезії.
Поміщицьке (юнкерське) господарство поступово, еволюційним шляхом, як уже згадувалося вище, переходило до капіталістичного виробництва.
З кожним роком німецькі якісніші та дешевші товари завойовували світовий ринок. У той час це було і боротьбою за колонії, яких Німеччина на 1914 р. мала 2,9 млн кв. км з населенням 13 млн осіб. Англійські колоніальні володіння охоплювали 32,7 млн кв. км з населенням 350 млн осіб. Ці величезні володіння викликали заздрість і спричинили запеклу боротьбу між двома країнами.
Наприкінці XIX ст. в Німеччині, як і в інших індустріальних державах, з'явилися монополії. У 1914 р. їх налічувалося 600. Найпоширенішою формою монополістичних об'єднань були картелі та синдикати. 85%фінансових капіталів контролювали 8 банків, найвідоміші з яких — монополії Круппа, Рейнсько-Вестфальський чавуноливарний картель, Німецький союз прокатних заводів, Рейнсько-Вестфальський кам'яновугільний синдикат та ін.