НОВІТНЯ ІСТОРІЯ (1939— 2005 рр.)
Друга світова війна
Доля Західної України, Західної Білорусії, Північної Буковини, Бессарабії, держав Прибалтики
У той час, як Німеччина була зайнята на Заході, СРСР "упорядковував зону впливу", відведену йому таємними протоколами від 23 серпня і 28 вересня 1939 р. До складу СРСР увійшли західноукраїнські та західнобілоруські землі (вересень 1939 p.).
Об'єктом експансії стали також країни Прибалтики. 28 вересня 1939 р. у Москві було підписано пакт про взаємодопомогу з Естонією, за яким СРСР одержав право ввести на її територію свої війська. Подібні договори було підписано також з Латвією і Литвою. В усіх договорах радянська сторона брала на себе зобов'язання не втручатися у внутрішні справи прибалтійських держав.
Влітку 1940 р. СРСР приступив до другого етапу територіально-політичної перебудови у прибалтійських республіках, пред'явивши їхнім урядам необгрунтовані ультиматуми про порушення зобов'язань. Відповідно до ультиматумів на територію Литви, Латвії та Естонії увійшли додаткові військові сили. Під наглядом окупаційних властей у прибалтійських країнах було проведено вибори до нових органів влади, а в серпні 1940 р. прибалтійські республіки включено до складу СРСР.
У 1940 р. ускладнилися відносини і з сусідньою Румунією. Скориставшись з того, що головні сили вермахту перебували на заході, Червона армія після ультиматуму зайняла у червні територію Бессарабії та Північної Буковини. Це обурило Берлін, оскільки територія Буковини не значилася у таємному протоколі "зоною впливу" СРСР. Окрім того, Червона армія підійшла занадто близько до румунських нафтових родовищ, які постачали німецьку армію пальним.