Головне заняття селянина — рільництво—давало основні продукти існування. Для обробітку землі використовували, здебільшого, легкий плуг, що тільки борознив землю, але не перевертав скиб. Урожаї були низькими: зерна збирали тільки вдвічі-втричі більше, ніж сіяли. Майже половину зібраного залишали на насіння. Значних запасів продовольства селяни не мали, тому війни, неврожаї, епідемії ставали справжніми бідами, які призводили до голоду, а подекуди і смерті. А втім, протягом X-ХШ ст. господарство Європи досить успішно розвивалося завдяки деяким винаходам, і голод ставав рідкістю.

Першим винаходом, що збільшив урожайність, було трипілля: всю землю, що оброблялася, поділяли натри поля. Перше засівали яровими, друге — озимими, третє залишали під пар для відновлення природної родючості. Щороку поля міняли. Почали застосовувати органічні добрива. Другим винаходом стало використання важкого колісного плуга, що давав можливість покращити обробіток землі та освоїти нові землі. Третім винаходом став хомут, що дав можливість замінити биків на коней як тяглову силу. Кінь витриваліший і швидше працює. Хомут переніс тяглову силу коня з грудей на шию. Для збирання врожаю зернових використовували серп і косу, для обмолоту — ціп.

Крім зернових, європейці знали близько 120 городніх і садових культур, проте овочі та фрукти селяни вживали рідко. З напоїв виготовляли вина і варили різноманітні сорти пива.

рів. d X p ло мало своїх ремісників, насамперед ковалів і мірошників. Були свої спеціалісти і з гончарства, ткацтва тощо.