Історія України опорні конспекти 7 клас

Князь Ігор

(912-945 pp.)

Не претендував на владу до самої смерті Олега, бо визнавав його великий авторитет і організаторські здібності, вміння управляти державними справами.

Внутрішня політика

Зовнішня політика

1. Продовжив політику Олега, спрямовану на посилення центральної влади та об’єднання східнослов’янських племен в одній державі.
2. Вів жорстоку, боротьбу проти автономістських настроїв підкорених народів:
• 914 р. Зломив опір древлян, які намагалися вийти з-під влади Київського князя;
• послабляв владу місцевих князів.
3. Приєднав територію уличів та тиверців між Дністром та Дунаєм.
4. 945 р. Під час спроби вдруге зібрати данину з древлян був ними вбитий.
Древляни, які повстали, розправилися з військом Ігоря, а його захопили в полон, прив’язали до двох молодих дерев, що росли поруч, і відпустили. Дерева його розірвали. Так про його смерть описує літопис.

1. Продовжуючи політику своїх попередників, Ігор здійснив кілька походів на Візантію:
• 941 р. Було організовано воєнну експедицію, яка пересувалася на десятках тисяч суден, але під Константинополем була спалена “грецьким вогнем”;
• 944 р. Невдалий похід Ігоря проти Візантії. Було підписано договір, який був менш вигідний для русичів, ніж договір 911 року:
- руські купці позбавлялися права безмитної торгівлі у Константинополі;
- було обмежено купівлю купцями коштовних тканин;
- руські воїни мусили обороняти кримські володіння Візантії від кочівників;
- київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії;
- не утримувати військових гарнізонів у гирлі Дніпра.
2. У 913 і 943 роках Ігор здійснив два походи у Закавказзя, які дали змогу київським купцям торгувати на Сході.
3. На південних рубежах Русі у 915 р. вперше з’явилися печеніги, які уклали з Києвом мирну угоду й відкочували до Дунаю, але вже в 930 р. Ігореві довелося воювати з ними.

Значення діяльності

1. Намагався продовжити лінію на зміцнення Русі та об’єднання всіх східнослов’янських земель.

2. Головний зміст зовнішньої політики вбачав у зміцненні авторитету держави й забезпеченні інтересів торгівлі з іноземними країнами.

3. Зі смертю Ігоря закінчився перший етап у розвитку державності на Русі.

Данина — у стародавні часи назва натурального або грошового податку, що його сплачували підкорені племена на користь своїх переможців. У IX ст. київські князі перетворили данину на прямий державний податок, який сплачувало все населення держави.

Полюддя — об’їзд підвладних князеві земель, із яких він збирав данину власноручно.

Дружина — загін воїнів, об’єднаних навколо вождя племені, а згодом —князя.

Повіз — данина, яку селяни самі привозили князям.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.