Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Історія України опорні конспекти 7 клас

Повсякденне життя різних верств населення

Селянська хата

Упродовж Х - ХІ ст. типовим житлом були напівземлянки прямокутної чи квадратної форми площею 9-30 кв. метрів. Завглибшки 0,5-1,3 м, з глиняною піччю.

У XII —XIV ст. переважають наземні житла.

Селянські хати були малі й бідні. Господарство з будинком та іншими будовами називали двором. Двір був огороджений тином, збудованим з дерева або з глини, двосхилий дах вкривали соломою, деревом, підлоги були глиняні, подекуди дерев’яні.

Узимку помешкання опалювалося курною піччю.

Біля дому були господарські будівлі: хліви, кошари, погреби тощо.

Внутрішня обстановка дому була простою: стояли стіп, лава, скриня.

Спати лягали на долівці та вкривалися простим полотном.

Житла багатих городян

Дім чи хором багатої людини був дерев’яний, рублений, рідше мурований з дерев’яним помостом. Дах робили з дерева, а в мурованих будинках дах був олов’яний або мідний.

Будинки були високі, часто з поверхом. У деяких будували ганки або галереї, іноді на даху ставили голуб’ятники (наприклад, в Іскоростені, який спалила княгиня Ольга).

Основна маса городян проживала у двоповерхових будинках. Стіни будинків орієнтувалися відносно сторін світу. Будували житла з каменю, глини, дерева.

Стільці були рідко і тільки у князів. Ліжка мали багаті люди У заможних людей були покривала соболеві й подушки шовкові Кімнати прикрашали килимами, які розстеляли на лавах і помостах. Столи накривали скатертинами, обшитими мереживами. Дім освітлювали свічками, що стояли у свічниках. Воду брали з колодязя у дворі.

Князівські палати, тереми

Були досить великих розмірів, мали два і більше поверхів. Боні були дерев’яними, траплялися й кам’яні. Тереми були просторі величаві, оточені мурами. Підлогу викладена з різнокольорових глиняних кахлів. Іноді й стіни прикрашали плитками або розмальовували їх. Широко використовували різьбу по дереву (різьблені стовпи, одвірки тощо). Довкола терема ріс сад.

Їжа

Люди за тих часів харчувалися в основному невибагливо й одноманітно.

Основою харчування були злакові культури.

Здебільшого споживали каші з пшона, вівса, гречки, ячменю.

Вживали багато м’яса дичини й домашньої худоби і птиці. М’ясо варили в казані або пекли.

Дуже багато вживали риби, бо її було багато в озерах і річках.

Їли чимало ягід, грибів, горіхів, що збирали полісах.

Пили молоко коров’яче й овече, з молока робили сир. Споживали також яйця.

Вживали й городину: ріпу, часник, цибулю, горох, боби. Найуживанішим овочем була капуста, яку варили, квасили, тушкувалі тощо. Як приправу до страв вживали часник, чебрець, кріп.

Зерно мололи на ручних жорнах. Випікали житній хліб, бідні вживали також і вівсяний хліб, але значно рідше. На бенкетах вживали різноманітні печива, часто з медом та маком, булки, пироги. З напоїв здавна знали кисіль, квас, різноманітні узвари, виготовляли напої з меду, вживали пиво. Заможні люди пили вина, які привозили з інших країн.

Одяг

Чоловіки носили шапки (взимку - хутряні), довгу, білу полотняну сорочку, підперезану ремінцем, за який встромляли ніж і кресало, а також штани.

Поверх сорочки одягали свиту, взимку — кожух. Взувалися в постоли або чоботи.

Жінки вбиралися в довгі полотняні сорочки, поверх яких носили спідниці — один або два незшитих шматки тканини. Заміжні жінки мали обов’язково покривати голову. Святковий одяг оздоблювали вишивкою різнокольоровими нитками.

Жінки й дівчата прикрашали себе сережками, підвісками, обручками, браслетами, намистом.

Найхарактернішою ознакою князівського і боярського одягу був плащ, який застібався фібулою біля плеча.

Одяг заможних людей був з тканин, привезених із чужих земель.

Князі носили високі чоботи з м’якої кольорової шкури та шапки з хутряним околищем.

Прикраси в них були із золота і срібла.

Ігри, танки, музика

З нагоди всяких свят відбувалися різні ігри й танки. Це давній слов’янський звичай. Старою забавою були боротьба, змагання на силу двох чоловіків. Пізніше поширилися ігри на західний манер.

Наші предки дуже любили танці. Танцювали на бенкетах, весіллях, вечорницях, ігрищах, під час святкування народних свят. Танцювали під музику. Музичні інструменти були різноманітними: сопілки, бубни, труби, гуслітощо.

Висновки

1. Становлення феодальних відносин у Київській Русі привело до значних зрушень у громадському житті, появи певного розподілу суспільства на різні верстви населення, появи нових соціальних верств і класів у суспільстві.

2. Господарство Київської Русі мало натуральний характер.

3. У зв’язку з пануванням натурального господарства зовнішня торгівля була розвиненіша, ніж внутрішня, і вона стала важливою складовою частиною економічної системи держави.