Назва періоду

хронологічні межі

Князі, які правили державою

Коротка характеристика періоду

Виникнення Київської держави. Перші князі

ІХ-Х ст.

Дір, Аскольд, Олег, Ігор

У ІХ ст. в результаті тривалого внутрішнього розвитку східнослов’янських племен утворилася одна з найбільших держав середньовічної Європи - Київська Русь, яка стала колискою української державності, на міжнародній арені посідала одне з провідних місць.

Перші київські князі зміцнили свою державу, об’єднавши княжіння слов’ян, посилили військову могутність, добилися міжнародного визнання. Утворення в ІХ ст. Київської держави мало велике значення. Східнослов’янські племена об’єдналися в єдину державу, і цим було закладено традиції державотворення на території України, що дало могутній поштовх розвитку української народності та її самобутньої культури

Розвиток Київської держави. На шляху до імперії

40-70 рр. Х ст.

Ольга, Святослав, Ярополк

У 40-70-х роках Х ст. чітко визначились два напрями розвитку Русі: у внутрішньополітичному житті - зміцнення центральної влади, утвердження єдиновладдя; у зовнішньополітичному - розширення території за рахунок приєднаних завойованих земель. Русь стояла на порозі перетворення в ранньосередньовічну імперію

Розквіт Київської Русі

Кінець Х - середина ХІ ст.

Володимир, Ярослав

Завершився процес перетворення Руської держави в ранньофеодальну імперію, подібну до раніше існуючої в Західній Європі Франкської імперії Карла Великого. Вдалося подолати кочовиків, інтенсивно розвивалося господарство, високого рівня досягла культура, встановлювались правові відносини. Київська Русь мала розгалужені зв’язки з іншими державами (Польща, Німеччина, Угорщина, Франція, Скандинавські країни) і була важливим чинником впливу на відносини між країнами Східної і Центральної Європи

Роздробленість та занепадРуської держави

Кінець ХІ -кінець ХІІ ст.

Ярославичі, Володимир, Мономах, Мстислав, Володимир

Послаблення центральної влади за Ярославичів, відсутність чіткого порядку престолонаступництва призводило до збройних конфліктів.

«Правда Ярославичів» - правові норми, укладені з метою регулювання феодальних відносин, що розвивалися. Перемога над половцями сприяла зміцненню південних рубежів і піднесенню авторитету Володимира Мономаха.

Утвердження центральної влади, припинення уособиць, активний розвиток сільського господарства, ремісничого виробництва і зовнішньої торгівлі, карбування грошей, розбудова міст - усе це сприяло зміцненню як внутрішньої політики, так і міжнародного становища.

Відокремлення князівств і занепад Київської Русі почався у 30-х рр. ХІІ ст. Причини: зміцнення приватного землеволодіння; піднесення окремих князівств (Галицького, Чернігівського, Полоцького, Новгородського, Володимиро-Суздальської земель і т. д.) і прагнення до відокремлення; відсутність чіткого порядку престолонаступництва; слабкість центральної влади.

Припинила існування Руська імперія в ХІІІ ст. через напади і розгром монголо-татарами