Науково-методичний журнал - Червень 2013

УРОК НА ТЕМУ «РОЗГОРТАННЯ ГАЙДАМАЦЬКОГО РУХУ В ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ У XVIII ст.»

Мета уроку: ознайомити учнів із соціально-економічним і політичним становищем українських земель під владою Польщі в другій половині XVIII ст.; формувати в них уміння працювати з джерелами, що відображають історичні події; вміння аналізувати та характеризувати гайдамацький рух на українських землях; виділяти головне, робити висновки, узагальнення, вести дискусію, висловлювати свою точку зору, працювати з картою; сприяти розвитку критичного мислення.

Тип уроку: засвоєння нових знань, закріплення умінь і навичок.

Основні поняття: гайдамаки, Коліївщина, Уманська різанина.

Очікувані результати.

Після засвоєння матеріалу теми уроку учні зможуть;

• характеризувати причини національно-визвольної боротьби в Правобережній Україні в другій половині XVIII ст.;

• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом;

• вживати в своїх відповідях та пояснювати на прикладах терміни «гайдамаки», «Коліївщина»;

• називати хронологічні межі основних подій теми;

• назвати імена ватажків національно-визвольного руху;

• використовувати історичні документи для поглиблення своїх знань.

Обладнання: карта, роздавальні картки з текстовими історичними джерелами, схемами й таблицями, портрети І. Гонти та М. Залізняка.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Продовжіть речення; «Українські землі в другій половині XVIII століття перебували в складі...».

2. Покажіть на карті українські землі, що перебували під владою згаданих держав.

3. Підписання яких договорів визначило долю українських земель?

3. Порівняйте становище українських земель у складі правлячих держав.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Після Прутського миру в 1711 р. (пригадати умови миру) російський імператор Петро І змушений був відмовитися від Право

бережної України. Вона залишилася під владою Польщі. На Правобережжі відновився колонізаційний процес, що відбувався з поверненням польських порядків. Одержавши величезні земельні простори в Правобережній Україні, магнати почали відроджувати своє господарство, панування, що спричинило виникнення нової форми боротьби українського народу - гайдамацького руху.

Гайдамацький рух - це національно-визвольний рух у Правобережній Україні в першій половині XVIII ст. (учні записують визначення. у словники).

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.

Учитель. Становище українського населення в складі Речі Посполитої було надзвичайно скрутним; відбування панщини, сплата зростаючих податків, збільшення обсягу роботи на панському полі. Селяни Правобережжя дедалі частіше втрачали власну землю, що приєднувалась до фільварків, різко зменшилась кількість господарств, що були достатньо забезпечені тягловою силою. (Пригадайте, що означає термін «фільварк»?)

У містах, більшістю яких володіли магнати, населення ледве животіло, ремесла і промисли розвивалися повільно. Українське населення змушене було терпіти знущання з боку польських панів.

Робота з документом.

Учні об’єднуються у три групи і з’ясовують причини розгортання національно-визвольних рухів на Правобережжі. Вони звертають увагу на те, чому саме Чигиринщина стала центром поширення гайдамацького руху.

Завдання для 1-ї групи.

Опрацювати відповідний матеріал підручника Швидько Г. Історія України. ХVІ-ХVІІІ століття : підруч. для 8 кл. серед, шк. / Г. К. Швидько. - К. : Ґенеза, 1997. - С. 310-311.

Запитання.

1. Як у тексті пояснюється походження слова «гайдамака»?

2. Назвіть причини розгортання гайдамацького руху в Правобережній Україні.

Завдання для 2-ї групи.

Документ 1.

«...Виникали, широкі прояви народного опору. Його учасників називали, гайдамаками.

Слово гайдамака, має тюркське походження й означає «волоцюга», «грабіжник». Від початку XVIII століття й надалі поляки називали так селян-утікачів, які ховалися глибоко в лісах і час від часу виходили грабувати шляхетські маєтки. Гайдамаки поступово перетворилися на головну загрозу для неї (Польщі). Однією з причин зростання їхньої чисельності було закінчення 15-20-річного терміну звільнення селян від повинностей. Після стількох років свободи багато селян не бажали миритися з раптовим закріпаченням і приєднувалися до гайдамаків. Польська армія не була, великою перешкодою для втікачів. Через небажання шляхти фінансувати її військові сили Речі Посполитої зменшилися до 18 тисяч чоловік. Із них 4 тисячі закріплювалися за Правобережною Україною, чого було замало, аби утримати порядок.

Але чи не найвирішальнішим чинником, що сприяв зростанню гайдамаччини, було сусідство із Запорозькою Січчю, з якої, надходили, постачання, людське поповнення і досвідчені ватажки».

Запитання.

1. Визначте причини розгортання гайдамацького руху в Правобережній Україні.

2. Як Орест Субтельний пояснює походження слова «гайдамака»?

Завдання для 3-ї групи.

Документ 2.

«Пам’ять козацьких вільностей і безпанського життя, була. тут. іще занадто свіжа, і панські заходи щодо заведення кріпацьких порядків будили велике роздражнення і серед місцевої людності. Та не було такої організованої форми для народної опозиції, як давала, давніша козаччина, хоч грунт, для всяких повстань народних був тепер ще придатніший, бо державна, організація польська за сей час, що проминув від часів Хмельниччини, ослабла ще більше, і правительство втратило всяку силу і значіння. Україна, була, зоставлена, місцевій шляхті, властиво - панам, магнатам, що володіли, тутешніми староствами і величезними, власними маетностями, а сі магнати, хоч і мали величезні засоби, одначе дуже мало займалися, своїми, українськими володіннями. та й між собою найчастіше не жили, в згоді.

Брацлавщину навідували, розбійничі ватаги, їх звали, найчастіше гайдамаками, (назва, неясна, щодо свого походження і значіння, толкують її з турецької мови як «ворохобник», «своєвільник»)».

Запитання.

1. У чому автор вбачає причини розгортання гайдамацького руху в Правобережній Україні?

2. Як М. Грушевський пояснює походження слова «гайдамака»?

На роботу з документами учням відводиться 5 хвилин. Вони визначають причини гайдамацького руху на основі аналізу історичних документів.

Усі судження учнів записуються на дошці, і вони самостійно роблять висновки з цього питання.

Друге завдання викликає дискусію серед учнів, оскільки в запропонованих джерелах подано різне трактування щодо походження слова «гайдамаки» та різне його тлумачення. Дискусія з приводу того, яка із трьох версій є правильною, формує в учнів вміння відстоювати свою точку зору.

Причини виникнення гайдамацького руху учні записують у робочі зошити:

• відновлення влади польської шляхти;

• посилення польського гніту;

• ополячення та окатоличення українців.

Учитель. У гайдамацькому русі виділяють три основні етапи. Перший з них - повстання під проводом Верлана в 1734 р. (учні використовують матеріал шкільного підручника).

Це було перше значне повстання гайдамаків у 1734 p., коли в Правобережну Україну прибули російські війська для підтримки претендента на королівський престол Августа III. Повстанці сподівалися на допомогу російських військ, адже йшлося про возз’єднання обох частин України. Повстання очолив сотник Верлан. Воно охопило територію Київщини, Поділля, Брацлавщини та Волині. Спільними зусиллями польської шляхти та російських військ повстання було придушено (учні використовують матеріал шкільного підручника).

Чому, на вашу думку, повстання зазнало поразки? У чому були прорахунки його ватажків?

Другий етап гайдамацького руху - повстання 1750 р.

Самостійно опрацюйте текст підручника на с. 288 та охарактеризуйте основні події повстання 1750 р.

Назвіть основні рушійні сили цього повстання.

Розглянемо третій етап гайдамацького руху, який дістав назву «Коліївщина» (1768 p.). Термін походить від слів «колоти», «колії». Характерною зброєю для повстанців були довгі залізні списи. Повстання почалося навесні 1768 р. Очолив його Максим Залізняк - козак із бідної селянської сім’ї з містечка Медведівки на Черкащині (портрети Залізняка, та Гонти висять на дошці).

Виступивши з урочища Холодний Яр, повстанці визволили від шляхти десятки сіл і містечок Київщини. Було знищено королівські органи влади і встановлено народне самоврядування. Поміщицька земля передавалася в руки тих, хто її обробляв, ліквідовувалися важкі повинності.

Налякані посиленням національно-визвольної боротьби в Україні, царська Росія та шляхетська Польща об’єднали свої зусилля й придушили повстання. Тих, хто потрапив до рук карателів, засудили до страти, фізичного покарання або ув’язнення. Було страчено І. Гонту та його найближчих сподвижників. М. Залізняка царський суд після тортур заслав на каторгу до Сибіру.

Робота з літературними джерелами.

Учні об’єднуються в три групи. Вони отримують картки з уривками із поеми Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» та українських народних пісень, які характеризують події Коліївщини та керівників цього повстання.

1-ша група.

Документ 3.

«Задзвонили в усі дзвони

По всій Україні:

Закричали гайдамаки:

«Гине шляхта, гине!

Гине шляхта.! Погуляєм

Та хмару нагрієм!»

Зайнялася Смілянщина,

Хмара, червоніє.

А найперша. Медведівка

Небо нагріває.

Горить Сміла. Смілянщина

Кров’ю підпливає.

Горить Корсунь, горить Канів,

Чигирин, Черкаси;

Чорним шляхом запалало,

І кров полилася

Аж у Волинь...»

Запитання.

1. Які події гайдамацького руху описано в цьому уривку?

2. Чи можна визначити ставлення Т. Г. Шевченка до гайдамацького повстання на основі наведеного уривка?

2-га група.

Документ 4.

«Отаке-то було лихо

По всій Україні!

Гірше пекла.. А за віщо,

За що люди гинуть?

Такого ж батька, такі, ж діти, -

Жити, б та брататься.

Ні, не вміли, не хотіли,

Треба роз’єднаться!

Треба крові, брата крові,

Бо заздро, що в брата

Є в коморі і на дворі.,

І весело в хаті!

«Уб’єм брата! Спалим хату!» -

Сказали і сталось.

Все б, здається; ні, на кару

Сироти остались.

В сльозах росли, та й виросли;

Замучені руки

Розв’язались — і кров за кров,

І муки, за муки!

Болить серце, як згадаєш:

Старих слов’ян діти

Впились кров’ю. А хто винен?»

Завдання.

1. Чому змальовані події Т. Г. Шевченко називає «лихом» для України?

2. Висловте свою думку щодо того, хто винен у тих подіях, що відбувалися в Україні?

3-тя група.

Документ 5.

«Як та хмара, гайдамаки

Умань обступили Опівночі; до схід сонця

Умань затопили;

Затопили, закричали:

«Карай, ляха знову!»...

Покотились малі, діти

І каліки хворі.

Ґвалт, і галас. На базарі,

Як посеред моря Кривавого, стоїть

Гонта З Максимом завзятим.

Кричать удвох: «Добре, діти!

Отак їх, проклятих!»

Документ 6.

«Максим козак Залізняк,

Козак з Запорожжя,

Як поїхав на Вкраїну -

Як пишная, рожа!

Зібрав війська, сорок тисяч

В місті. Жаботині,

Обступили, город Умань

В обідній годині.

Покопали шанці

Та вдарили, з семи гармат

У середу вранці,

Накидали за годину

Панів повні, шанці...

Отак Максим Залізняк

Із панами бився,

І за те він слави

Гарної залучився.

Лине гомін, лине гомін

По степу німому, -

Вертаються козаченьки

Із бою додому.»

Запитання.

1. Яку подію з історії Коліївщини описано в наведених історичних джерелах?

2. Визначте ставлення авторів цих творів до описаних подій та їх ватажків. Чи однакові вони? Спробуйте порівняти.

Робота з документом, розміщеним у підручнику.

Обговорення в парах змісту указу Катерини II, виданого після придушення Коліївщини (Швидько Г. Історія України. XVI-XVIII ст. / Г. Швидько. - С. 318-319).

Завдання.

1. Як у своєму указі Катерина II пояснює те, чому Росія взяла участь у придушенні Коліївщини?

2. Якими були справжні цілі Росії? Відповідь обґрунтуйте.

Робота з відеоматеріалами.

Для ознайомлення учнів із поглядом польського дослідника Єжи Гофмана щодо розглядування подій демонструється фрагмент його фільму «Становлення української нації».

Запитання.

1. Якими у фільмі зображує гайдамаків Єжи Гофман?

2. Чи відрізняються оцінки українського повстання з боку російської та польської сторін?

IV. Узагальнення та систематизація знань.

Отже, гайдамацький рух, що розгорнувся в Правобережній Україні, мав надзвичайно важливе значення для подальшої історії українського народу. Ці події ще раз показали самобутність, відданість, сміливість та могутність українського народу у боротьбі за свою Батьківщину. Це був яскравий приклад для майбутніх поколінь, що боронили та відстоювали права на своїй рідній землі. Чигиринщина ще не раз стане центром боротьби українського народу за свою незалежність.

V. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Описати історичні портрети ватажків Коліївщини.

3. Виконати відповідне завдання на контурній карті.

ЦЕ ЦІКАВО

23 червня 1894 р. народився ЕДУАРД VIII (помер 28.V.1972), король Великої Британії з 20 січня по 10 грудня 1936 p., коли він відмовився від трону. Це єдиний випадок добровільного зречення трону в історії Англії. Його ім’я невіддільно від імені місіс СІМПСОН, у дівоцтві - Уоліс УОРФІЛД, що виросла в небагатій родині в Балтіморі. Едуард звернув увагу на молоду елегантну американку, що з’явилася в столичному товаристві у супроводі свого чоловіка англійського ділка Ернеста Сімпсона.

Едуард мав потребу в жіночій увазі, і місіс Сімпсон прив’язала його до себе насамперед з цієї причини. До того ж вона першою серед його знайомих почала цікавитися його справами. У січні 1936 р. принц Уельський став Едуардом VIII. На той час він і місіс Сімпсон були вже фактично подружжям і не приховували цього. Прем’єр-міністр Болдуїн довів до відома короля, що його одруження на цій жінці призведе до конституційної кризи, крім того, він змушений буде піти у відставку.

Едуард вирішив схилити країну на свій бік: став готувати виступ по радіо з викладом суто людських мотивів, якими керувався. Уряд наклав категоричну заборону і на цей крок. Тоді 10 грудня 1936 р. Едуард VIII підписав 15 документів, відрікаючись від трону. За Едуардом був збережений титул королівської високості. Ні Георг VI, ні Єлизавета II дружину Едуарда не визнавали.



Підтримати сайт і наші Збройні Сили можна за посиланням на Buy Me a Coffee.