Державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1
ВСТУП
Ознайомлення
учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника. Додаткова
навчальна література та електронні й інтернет-ресурси.
Україна в умовах
біполярного світу у 50-х — першій половині 80-х років XX ст.
Україна в умовах
загальносвітових та європейських інтеграційних процесів і розпаду СРСР
(1985—1991). Процеси демократизації українського суспільства за часів
перебудови.
Відновлення
незалежності України. Основні тенденції розвитку держави.
Учень
(учениця):
визначає і пояснює хронологічні
межі основних періодів розвитку українського суспільства у другій половині XX
— на початку XXI ст.;
показує на
карті кордони сучасної незалежної України, пояснює на основі карти основні
тенденції розвитку промисловості та сільського господарства у 50—80-ті роки
XX ст.;
характеризує і порівнює основні
тенденції розвитку українського суспільства у другій половині XX — на початку
XXI ст. з процесами еволюції суспільного та повсякденного життя, із
загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку суспільства;
визначає і пояснює на
прикладах зміст понять: «відлига», «застій», «перебудова», «дисидентський
рух», «визвольний рух», «правозахисний рух»;
визначає прояви впливу
системної суспільної кризи в СРСР на повсякденне життя українського
населення;
формулює і конкретизує
на прикладах особливості розвитку України на різних етапах її існування у
другій половині XX — на початку XXI ст.;
визначає та обґрунтовує
зв’язки між основними етапами розвитку СРСР і України, європейського та
світового співтовариства і України.
6
Тема 1. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ
ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (1953—1964)
Внутрішньополітичне
становище України в середині 50-х років XX ст. Входження Кримської області до
складу УРСР. Стан промисловості та сільського господарства. Соціальне та
економічне життя населення.
Участь українців
у повстаннях у сталінських концтаборах 1953—1954 рр. ХХ з’їзд КПРС і початок
лібералізації суспільного життя. Часткова реабілітація політичних в’язнів.
М. Хрущов.
Зміни в
управлінні господарством. Розвиток промисловості. Аграрна політика. Нові
явища в соціальній сфері. Зрушення в повсякденному житті населення.
Науково-технічна
революція. Реформи освіти. Здобутки науки. Відлига в українській літературі
та в мистецтві. Шістдесятництво в українській культурі.
Зародження
дисидентського руху в Україні, особливості та зв’язок з попередніми формами
визвольного руху. Л. Лук’яненко, І. Кандиба, А. Горська,
В. Чорновіл, І. Дзюба та ін. Антирелігійна державна політика
радянської влади.
Учень (учениця):
характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне
становище України на початку 50-х років XX ст.;
описує повсякденне життя та визначає зміни,
пов’язані з процесами лібералізації суспільства;
описує прояви процесів лібералізації в різних сферах
життя українського суспільства, зіставляє різні точки зору щодо
процесів лібералізації в Україні та дає їм власну оцінку;
визначає зв’язки між процесами лібералізації суспільства,
особливостями політичного життя та явищами у розвитку культури та духовного
життя;
визначає сутність і значення дисидентського руху, характеризує
особливості його зародження в Україні та його вимоги у порівнянні з
міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу;
аналізує явища суспільного життя, визначає причини
та наслідки лібералізації;
характеризує основні тенденції в розвитку культури та її
вплив на українське суспільство;
доводить, що процеси лібералізації та дисидентський рух
вплинули на зростання національної самосвідомості.
2
Узагальнення
1
Резервний час
7
Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ
КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (СЕРЕДИНА 60 — ПОЧАТОК 80-х років ХХ ст.)
Конституційний
устрій УРСР. Русифікація.
Спроби реформування економіки в другій
половині 60-х років XX ст. Посилення бюрократичного централізму. Економічне
становище УРСР у 70-х — на початку80-х років XX ст. Матеріальний рівень життя
населення.
Зміни в
соціальній та національній структурі населення. Здобутки і проблеми розвитку
соціальної сфери. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури.
Повсякденне життя населення.
Освіта. Здобутки
і проблеми науки. Розвиток літератури. Форми діяльності дисидентів, їх
політичні вимоги та боротьба за національне визволення. Суперечливі тенденції
в розвитку українського мистецтва. Духовне життя і моральні цінності
суспільства.
Активізація
опозиційного руху в другій половині 60 — на початку 70-х років XX ст. Форми
діяльності дисидентів, їхні політичні вимоги, боротьба за національне
визволення.
Учень (учениця):
визначає хронологічну послідовність та зв’язки між
головними подіями періоду застою в Україні;
пояснює на основі карти основні тенденції економічного і
соціального розвитку України у 60—80-х роках XX ст.;
характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне
становище України у другій половині 60 — першій половині 80--х років XX ст.;
порівнює реформи часів М. Хрущова з реформами другої
половини 60-х років XX ст., визначаючи їх причини та наслідки;
визначає, пояснює поняття «застій», висловлює власні
судження щодо цього періоду життя України;
характеризує та порівнює основні вимоги дисидентського
руху в Україні в умовах лібералізації суспільства з вимогами другої хвилі
опозиційного руху наприкінці 60 — у 70-х роках XX ст., співвідносить його
прояви з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини
того часу;
описує повсякденне життя та визначає зміни,
пов’язані з кризовими процесами у суспільстві періоду застою;
аналізує різні точки зору щодо оцінки періоду застою і
його проявів в Україні;
визначає власну позицію у питанні про системну кризу
радянського суспільства, зв’язки між цими процесами та особливостями
політичного життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного
життя в Україні;
характеризує і пояснює основні чинники, особливості й
тенденції розвитку культури другої половини 60 — середини 80-х років XX ст.;
висловлює і аргументує власну точку зору щодо кризи
суспільної свідомості та початку формування подвійної моралі радянського
суспільства;
виявляє розуміння про дисидентський рух як нову форму
визвольного руху в Україні.
2
Узагальнення
1
Резервний час
5
Тема 3. ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
УКРАЇНИ ТА РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ (1985—1991)
Перебудова та її
особливості в Україні. Чорнобильська катастрофа.
Стан економіки.
Рівень життя населення. Розгортання страйкового руху.
Гласність та
лібералізація. Зрушення у політичному житті України. Пожвавлення громадської
активності. Масовий національно-демократичний рух, його форми та вимоги.
Формування багатопартійної системи.
Формування
національних громадських організацій і об’єднань. Релігійне відродження.
Вибори до
Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р. Декларація про державний
суверенітет України. Загострення політичного протистояння. Україна у
загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 р.
Спроба державного перевороту в СРСР.
Проголошення
незалежності України, Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента
України.
Учень (учениця):
визначає хронологічну послідовність головних подій
періоду перебудови в Україні та відновлення незалежності;
складає синхроністичну таблицю подій в Україні, в
Європі, у світі;
показує на карті кордони незалежної України.
На основі різних джерел інформації:
характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне
становище України у другій половині 80 — на початку 90-х років XX ст.;
аналізує та порівнює явища суспільного життя кінця
80 — початку 90-х років ХХ ст., визначаючи причини активізації
соціально-політичного життя населення;
зіставляє різні точки зору щодо процесів перебудови в
Україні та дає їм власну оцінку;
визначає та характеризує причини відновлення
незалежності України, розпаду СРСР, аргументує власну позицію;
визначає та описує становище в Україні після
розпаду СРСР;
порівнює процеси і явища суспільного життя в Україні та
інших регіонах СРСР у цей період, визначає спільне та особливе;
характеризує і пояснює основні чинники, особливості й
тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х років XX ст.;
описує повсякденне життя та визначає зміни,
пов’язані з процесами перебудови суспільного життя, відновлення незалежної
України;
визначає зв’язки між процесами перебудови радянського
суспільства та особливостями політичного та соціально-економічного життя
українського суспільства;
визначає зв’язок між дисидентським та масовим
національно-демократичним рухом.
2
Узагальнення
1
Резервний час
7
Тема 4. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Державотворчі
процеси: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в
Україні. Становлення інституту президентства в Україні. Формування
партійно-політичної системи.
Участь населення
в державотворчих процесах. Значення прийняття Конституції України (1996).
Стан економіки
після розпаду СРСР. Реформування економіки. Роздержавлення, приватизація.
Фінансова система України. Соціальне та економічне становище населення.
Еміграція.
Основні
тенденції розвитку економіки в другій половині 90-х років XX ст. Повсякденне
життя. Пошуки шляхів стабілізації на початку XXI ст.
Здійснення
аграрної реформи. Включення населення у ринкові відносини. Інтеграція
української економіки в європейський та світовий економічний простір. Основні
принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння. Україна
в міжнародних організаціях. Участь у миротворчих акціях. Пошуки
зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці XX — на початку XXI ст.
Учень (учениця):
визначає хронологічну послідовність головних подій
періоду розбудови незалежної держави;
пояснює на основі карти співвідношення політичних сил в
Україні, показує на карті території України, навколо яких періодично
виникає напруженість у відносинах із сусідніми державами.
На основі різних джерел інформації:
характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне
становище України в 90-х роках XX — на початку XXI ст., зіставляє різні
точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної,
правової держави та дає їм власну оцінку;
визначає та характеризує основні напрямки
зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових
процесів інтеграції;
описує зміни в повсякденному житті та свідомості
населення, визначає їх взаємозв’язок з перетвореннями суспільного
життя;
визначає власну позицію щодо суперечливих процесів
розбудови незалежної держави в Україні, зв’язки між ними та особливостями
політичного й економічного життя;
характеризує і пояснює основні чинники, особливості й
тенденції розвитку українського суспільства кінця XX — початку XXI ст.;
висловлює і аргументує власну точку зору щодо
перспектив економічного, політичного і соціального розвитку України.
2
Узагальнення
1
Резервний час
4
Тема 5. ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТА КУЛЬТУРНІ
ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XX — НА ПОЧАТКУ XXI ст.
Демографічні зміни. Соціальна диференціація суспільства. Міжнаціональні
відносини. Ціннісні орієнтації населення.
Особливості розвитку культури в Україні. Модернізація національної
системи освіти. Основні тенденції розвитку науки. Здобутки української
літератури і мистецтва. Фізична культура, спорт. Досягнення українських
спортсменів. Досягнення і проблеми української культури на початку XXI ст.
Особливості релігійного життя України в умовах незалежності.
Взаємовідносини державної влади та релігійних конфесій.
Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля. Подолання
наслідків Чорнобильської катастрофи. Міжнародне співробітництво в галузі
охорони довкілля. Екологічні проблеми початку
XXIст.
Учень (учениця):
показує на карті основні місця і території, пов’язані з
сучасним розвитком освіти, науки та мистецтва.
На основі різних джерел інформації:
визначає і характеризує основні чинники,
особливості розвитку, явища, етносоціальні, культурні та інші процеси цього
періоду;
порівнює ідеї та цінності, характерні для радянської
культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями
українського суспільства;
оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну культуру;
порівнює шляхи і прояви процесів духовного й національного
відродження українського народу з аналогічними процесами в постсоціалістичних
країнах та державах колишнього СРСР, які виникли в 90-ті роки XX — на початку
XXI ст.;
визначає і характеризує основні тенденції
етносоціального та культурного життя України, дає їм власну оцінку.
2
Узагальнення
1
Резервний час
3
Тема 6. Україна В СУЧАСНОМУ СВІТІ
Україна в умовах
глобалізації. Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво.
Розвиток засобів масової комунікації та інформації. Інтеграція України у
світовий інформаційний простір. Україна в європейському і світовому
гуманітарному і освітньому просторі. Участь України у міжнародних програмах
обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та
гуманітарної взаємодії.
Учень (учениця):
визначає хронологічну послідовність подій, пов’язаних з
участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції.
На основі різних джерел інформації:
характеризує зміни в житті українського суспільства та
діяльності держави в умовах глобалізації та інтеграційних процесів;
зіставляє різні точки зору щодо визначальних векторів
інтеграції України у світове співтовариство та оцінює власні судження;
описує здобутки України в царині інтеграції в
європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір.
2
Узагальнення
1
Резервний час
3
Тема 7. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX
— НА ПОЧАТКУ XXI ст.
Особливості економічного і соціального розвитку краю в 50—70-х роках XX
ст. Зміни в повсякденному житті населення. Політичне, духовне і культурне
життя, звичаї, традиції, побут.
Особливості економічного, соціального і культурного розвитку краю в
першій половині 80-х років XX ст. Проблеми та протиріччя процесу перетворень
у другій половині 80-х років XX ст. Прояви соціальної активності населення.
Зміни в повсякденному житті населення.
Соціально-економічне і політичне життя краю за незалежності. Особливості
розвитку освіти, науки, культури.
Учень (учениця):
хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в
краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії;
показує на карті просторові межі краю і описує його
адміністративно-територіальний устрій у другій половині XX — на початку XXI
ст., характеризує на основі карти найважливіші особливості та прояви
соціально-економічного й культурного життя, що відбувалися на території краю;
описує побут, повсякденне життя людей краю на основі
аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації;
характеризує особливості духовного та суспільного життя
мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших
територіях України.
2
Узагальнення
1
Резервний час
9
Повторення до державної підсумкової
атестації (зовнішнього
незалежного оцінювання)