Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
1
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і
структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та
електронні ресурси.
Світ у другій половині ХХ — на початку
ХХІ ст.
Інтеграційні та глобалізаційні процеси,
їх спричиненість, прояви та наслідки.
Учень (учениця):
називає хронологічні рамки курсу;
показує на карті провідні країни світу;
визначає основні тенденції розвитку людства в другій
половині ХХ — на початку ХХІ ст.;
характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх
спричиненість, прояви та наслідки;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «глобалізація», «інтеграція», ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.
4
Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА
(1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)
Утвердження США як провідної країни біполярного
світу в повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
Головні етапи повоєнного розвитку
Канади.
Латинська Америка. Особливості
економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині
ХХ — на початку ХХІ ст.
Українці в країнах регіону.
Учень (учениця):
називає та показує на карті основні
внутрішньополітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в
другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.;
описує становище Сполучених Штатів у другій половині
40— 70-х роках ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості
економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;
характеризує стратегію «Нових рубежів» Дж. Кеннеді, епоху
Р. Рейгана, «Нову економічну філософію» В. Клінтона, Кубинську
революцію 1959 р.;
аналізує причини утвердження США як провідної країни
світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення
конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку
нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі;
розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ ст.;
дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього
періоду означених країн;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «реконверсія», «наддержава», «двополюсний світ», «маккартизм»,
«сегрегація», «расизм», «вотергейт», «неоконсерватизм», «монетаризм»,
«рейганоміка», «хунтизм».
5
Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.)
Західна Європа після завершення Другої
світової війни.
Німеччина.
Внутрішньо- та зовнішньополiтичний
розвиток Німеччини в другій половині ХХ — на початку XXI ст.
Велика Британія.
Внутрішнє становище та зовнішня політика
Великої Британії у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
Франція.
Соціально-економічний та політичний
розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції в
другій половині ХХ ст.
Італія.
Соціально-економічний та політичний
розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
Учень (учениця):
називає основні події в країнах Західної Європи другої
половини ХХ — початку ХХІ ст.;
показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони
об’єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних
імперій;
описує політичні, економічні, соціальні еволюції в
країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; «третій шлях»Т.Блера,
процес проголошення республіки в Італії;
характеризує німецьке та італійське «економічні дива», нову
східну політику В. Брандта, соціально-економічний та політичний розвиток
Четвертої Республіки; становлення П’ятої Республіки (1958).
Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;
визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної
Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;
аналізує передумови, перебіг та наслідки об’єднавчих
процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну
програму боротьби з мафією в Італії;
зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного
розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-х роках ХХ — на початку
ХХI ст.;
аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ергарда,
Г. Колля, Ш. де Голля, М. Тетчер;
дає власну оцінку перспективам участі України в інтеграційних
процесах в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «репатріація», «грошова реформа», «економічне диво», «соціальне
ринкове господарство», «центризм», «лейборизм», «неолібералізм», «середній
клас», «тетчеризм», «третій шлях», «еліта», «мафія», «корупція»,
«патерналізм», «тероризм», «радикалізм».
1
Узагальнення
1
Резервний час
7
Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ
ст.)
Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії,
Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення.
Основні тенденції внутрішньополітичного розвитку країн регіону в 90-х роках
ХХ — на початку ХХІ ст.
СРСР від завершення епохи Сталіна до
розпаду Радянського Союзу.
Росія в 90-х роках ХХ — на початку XXI
ст.
Нові незалежні держави на
пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.
Учень (учениця):
називає основні події в країнах регіону;
показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав
після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду
соціалістичної системи;
описує розвиток СРСР від завершення епохи
Й. Сталіна до перебудови М. Горбачова, політичну, економічну й
військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 50—80-х роках ХХ ст.;
характеризує демократичні революції, методи їх здійснення;
внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових
незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;
визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми,
перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;
аналізує основні фактори та напрямки становлення
прорадянських режимів, причини кризових явищу 60—70-х роках ХХ ст. в країнах
регіону;
зіставляє шляхи внутрішньополітичного розвитку країн
пострадянського простору наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.;
дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на
сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних
світових процесах сучасності;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «депортація», «десталінізація», «хрущовська відлига»,
«декадентство», «експансія», «Празька весна», «соціалізм з людським
обличчям», «оксамитові революції».
1
Узагальнення
1
Резервний час
4
Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ
ст.
Розпад світової колоніальної системи.
Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та
Африки.
Близькосхідна проблема та способи її
врегулювання.
Японія.
Внутрішня та зовнішня політика Японії в
другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
Китай.
Соціально-економічний та політичний
розвиток країни в другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.
Індія.
Перемога народів Індії в боротьбі за
незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.
Учень (учениця):
називає основні події в країнах Азії та Африки;
показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової
колоніальної системи;
описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних
держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських
комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток
Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності
народами Африки;
порівнює економічний та політичний розвиток країн
Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій
половині ХХ — на початку ХХІ ст.;
характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її
врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на
початку ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ
— на початку ХХІ ст.;
курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;
визначає причини краху апартеїду на півдні Африки;
розпаду світової колоніальної системи;
аналізує економічний та політичний розвиток країн
Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність
ісламського фактору;
дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедуну; Хомейні, І. Ганді;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «Рух неприєднання», «культ особи», «культурна революція»,
«апартеїд».
3
Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. —ПОЧАТОК ХХІ ст.)
Передумови, характер, етапи та прояви
холодної війни. Завершення холодної війни. Боротьба з міжнародним тероризмом.
Розширення Європейського Союзу та НАТО,
місце України в цьому процесі.
Учень (учениця):
називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні
рамки;
показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та
військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної
напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В’єтнамська війна, Афганська
війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);
описує передумови та прояви холодної війни, періоди
особливого загострення міжнародної напруженості в 50—60-х роках ХХ ст.;
характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної
напруженості; сутність «нового політичного мислення» М. Горбачова;
аналізує процес завершення холодної війни, роль
регіональних конфліктів у сучасному світі;
дає власну оцінку процесу розширення НАТО на схід та місцю України
в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст.;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «холодна війна», «паритет», «розрядка», НАТО, ОВД, ЄС,
«геополітика», «доктрина обмеженого суверенітету» («доктрина Брежнєва»),
«нове політичне мислення», «багатополюсний світ».
5
Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ
ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА
Основні напрями НТР у другій половині ХХ
ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення
постіндустріального (інформаційного) суспільства.
Основні тенденції і течії розвитку
світової культури.
Загальна характеристика глобальних
проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.
Учень (учениця):
називає основні тенденції і течії розвитку світової
філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру,
кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;
описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі
технології, інтеграцію науки і виробництва;
характеризує основні напрямки НТР у другій половині ХХ ст. та
їх вплив на життя пересічного громадянина;
аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості
життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес
становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;
дає власну оцінку шляхам розв’язання глобальних проблем людства;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «блакитні комірці», «постіндустріальне суспільство», «інтеграція»,
«глобалізація», «інформаційне суспільство», «зелена революція»,
«постмодернізм», «поп-арт», «неореалізм», «сюрреалізм».