Державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів
1
ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і
структурою курсу. Побудова підручника. Додаткова навчальна література та
електронні ресурси.
Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація Нової історії. Загальна
характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму,
розвитку духовної сфери суспільства.
Учень (учениця):
характеризує основні особливості розвитку світової
цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.;
аналізує роль технічного прогресу;
визначає основні зміни в політичному житті, напрями
політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в
побуті людей та їхньому мисленні.
4
Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА В ПЕРІОД
НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ
ст. Доба Просвітництва.
Причини та початок Французької
революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.
Встановлення республіки. Якобінська
диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Наполеон Бонапарт.
Франція в період Консульства й Імперії.
Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід
Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. «100 днів» Наполеона.
Територіальні зміни внаслідок
Віденського конгресу. Утворення Священного союзу.
Учень (учениця):
визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської
системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини Французької революції;
характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів,
наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів,
соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції
після Термідоріанського перевороту;
дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії;
аналізує життя французів часів Консульства й Імперії,
характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи;
пояснює суть політики континентальної блокади, причини
краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень
Віденського конгресу;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру,
Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру,
Наполеону Бонапарту;
показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на
початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територіальний
перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «революція», «права і свободи громадянина», «інтервенція»,
«реформа», «Гора і Жиронда», «якобінці», «термідоріанці», «Директорія»,
«консулат», «Перша імперія», «кодекси Наполеона», «континентальна блокада», «100
днів», «Священний союз».
5
Тема 2. ЄВРОПА Й АМЕРИКА В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст.
Політичне становище в Європі після
Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі в 20–30-х
роках ХІХ ст.
Велика Британія у першій половині ХІХ
ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. Перехід Англії до
політики вільної торгівлі.
Франція у період Реставрації. Липнева
революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата
своїх позицій Австрією й посилення Пруссії.
Суспільно-політичні течії і рухи в
Росії. Повстання декабристів.
Суспільно-політична думка Європи.
«Весна народів». Революція 1848—1849 рр.
у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і
встановлення Другої імперії.
Загальна характеристика революцій у
Німеччині, Австрії, Угорщині та Італії.
Причини поразки і наслідки революцій
1848—1849 рр.
Утворення незалежних держав у Латинській
Америці.
Учень (учениця):
характеризує політичне становище в Європі після Віденського
конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн
Європи в 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії,
чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток
національно-визвольного і революційного руху в Європі; національну політику в
Австрійській імперії;
відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини в
20—40-х роках ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в
Австрійській імперії;
аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і
Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.;
розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і
наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.;
показує на карті країни Європи в першій половині ХІХ ст.,
утворення незалежних держав у Латинській Америці, революційні і
національно-визвольні рухи;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві
Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бона-парту;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «клерикалізм», «політична реакція», «національно-визвольний рух»,
«чартизм», «політика», «політика вільної торгівлі», «реставрація»,
«слов’янофіли», «західники», «національне відродження», «весна народів».
1
Узагальнення
1
Резервний час
4
Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ І МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Боротьба Пруссії і Австрії за
переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини в 1871 р.
Перетворення Австрійської імперії на
дуалістичну монархію.
Політична роздробленість Італії,
піднесення П’ємонту. Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення
Італійського королівства. Об’єднання Італії.
Вікторіанська Британія. Англія —
«майстерня світу». Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та
консервативної партій. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.
США в першій половині ХІХ ст.
Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація.
Громадянська війна 1861—1865 рр. Реконструкція Півдня.
Учень (учениця):
характеризує процес та наслідки політичного об’єднання
Німеччини й Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну
монархію;
аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну
експансію США на Американському континенті, причини, хід та наслідки
громадянської війни;
пояснює причини і наслідки перетворення Англії на
провідну економічну державу світу;
описує колоніальні загарбання Англії в ХІХ ст.,
визначає суть політики «блискучої ізоляції»;
показує на карті країни Європи в середині ХІХ ст., колоніальні
загарбання Англії, об’єднання Німеччини й Італії, хід громадянської війни в
США;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон
Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «конституційний конфлікт», «Північнонімецький Союз», «лібералізм»,
«ідеологія», «політика», «консерватизм», «колонія», «метрополія»,
«аболіціонізм», «плантаційне господарство», «ринкова економіка», «федерація»,
«конфедерація», «громадянська війна», «афроамериканці», «реконструкція
Півдня».
6
Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА В ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ
СВІТУ
Формування індустріального суспільства в
провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст.
та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп.
Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Соціалізм. Марксизм.
Перший і Другий Інтернаціонали. Міграційні рухи. Утвердження демократії та
громадянського рівноправ’я.
Зростання ролі держави в
суспільно-економічному житті.
Криза Другої імперії у Франції.
Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Паризька комуна.
Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х років. Формування
Французької колоніальної імперії.
Німеччина в 1871—1900 рр. Конституція
1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія.
Перехід Німеччини до світової політики.
Велика Британія в останній третині ХІХ
ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське
питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.
США в 1877—1900-х рр. Економічне піднесення
країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення
антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення
сегрегації на Півдні. Робітничий рух.
Модернізація Російської імперії.
Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської
імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія в пореформений період.
Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури.
Внутрішнє становище в країні. Народництво. Робітничий рух і формування
соціал-демократії.
Доба Мейдзі в Японії. Крах політики
самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя.
Економічне зростання країни.
Учень (учениця):
характеризує процес завершення формування індустріального
суспільства в провідних державах Європи і США, науково--технічну революцію
кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і
фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи й суспільні
верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського
рівноправ’я, зростання ролі держави в суспільному й економічному житті;
висвітлює основні напрями соціально-економічного і
політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст.,
головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики;
пояснює причини посилення нерівномірності економічного і
політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища;
аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і
Японії, реформи 60—70-х років ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі
в Японії;
показує на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні
індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни;
дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру,
Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ;
Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ.
МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.
Завершення територіального поділу світу.
Колоніальна політика на Сході й в Африці. Суперечливість наслідків
колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.
Британське володарювання в Індії.
Політика кастового й релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар
білої людини.
Китай у другій половині ХІХ ст.
Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.
Народи Африки під владою європейських
колонізаторів.
Міжнародні відносини в 1871—1900 рр.
Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів.
Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових
незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення
російсько-нiмецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу.
США в міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна
політика Японії.
Учень (учениця):
Характеризує завершення територіального поділу світу,
колоніальний гніт у країнах Сходу й Африки, експлуатацію сировинних і
людських ресурсів, особливості британського,французького і німецького
колоніалізму, геополітику, суперечливі наслідки колоніального панування,
зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій;
висвітлює наслідки британського володарювання в Індії;
політику кастового і релігійного розбрату в Індії, повстання сипаїв,
становище Китаю в другій половині ХІХ ст., перебіг тайпінського повстання,
економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою
європейських колонізаторів;
аналізує міжнародні відносини в 1871—1900 рр., політичні
наслідки франко-німецької війни, Союзу трьох імператорів, утворення Троїстого
союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США в міжнародних
відносинах, суть панамериканізму;
показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ
ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за
перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «територіальний поділ світу», «тайпіни», «сипаї», «Союз трьох
імператорів», «Троїстий союз», «панамериканізм».
4
Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.
Духовне життя народів Європи і Америки у
ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво.
Культура народів Азії і Африки.
Повсякденне життя людей. Дозвілля.
Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні
стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія і мораль.
Учень (учениця):
характеризує духовне життя країн Європи й Америки у ХVІІІ —
наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток
філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і
мистецтво, культуру народів Азії й Африки;
описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації,
житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки,
релігію і мораль, дозвілля;
тлумачить, співвідносить і застосовує поняття
і терміни: «культура», «духовне життя», «урбанізація», «фемінізм».