Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Розробки уроків 7-8 клас

УРОК 17

Україна в подіях Північної війни

Мета: розглянути події Північної війни та місце України в ній; з’ясувати причини укладення українсько-шведського союзу; визначити роль гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі; розвивати вміння аналізу історичних подій і фактів, робити висновки, працювати з історичною картою та атласом, у групах та парах; формувати історичну самосвідомість учнів; сприяти вихованню патріотичних почуттів на основі аналізу суперечливих сторінок української історії.

Обладнання: настінна карта «Українські землі наприкінці XVII — у XVIII ст.»; атлас з історії України (XVI-XVIII ст.). 8 клас. — К.: МАПА, 2001. — С. 14; комп’ютерна презентація «Україна в подіях Північної війни» (мультимедійне забезпечення); дидактична картка 1 із текстами історичних документів до теми та завданнями для роботи на уроці (див. додаток 1); дидактична картка 2 «Працюємо в групах» із завданнями для організації роботи в групах та необхідними для цього матеріалами (див. додаток 2); фільм із циклу «Країна. Інтер» (серія 18) (проектор, проекційна дошка).

Основні терміни та поняття: Північна війна, анафема, маніфест.

Основні дати:

• 1700-1721 рр. — Північна війна між Швецією та Росією;

• 4 листопада 1708 р. — перехід гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ;

• 13 листопада 1708 р. — зруйнування російськими військами Батурина;

• 17 листопада 1708 р. — обрання гетьманом Івана Скоропадського;

• 25 травня 1709 р. — зруйнування Чортомлицької Січі;

• 27 червня 1709 р. — Полтавська битва.

Міжкурсові зв’язки: всесвітня історія, 8 клас.

Міжпредметні зв’язки:

• українська література, 9 клас — теми «Драма-містерія Т. Г. Шевченка «Великий льох», «Поема Т. Г. Шевченка «Сон»;

• українська література, 10 клас — тема «Поема «Бояриня» Лесі Українки»;

• світова література, 9 клас — тема «Творчість Джорджа Байрона. Поема «Мазепа»;

• художня культура, 10 клас — тема «Художня культура України козацької доби».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (класифікація за В. Онищуком).

Епіграф: Уся історія України — це буремний літопис воєн і повстань. Народ, що витворив одну з найдосконаліших армій світу — козацьку, вже не міг, не мав права залишатися приниженим, навіть якщо для остаточного визволення довелося б воювати тисячу років. Богдан Сушинський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку

Учитель налаштовує учнів на плідну співпрацю на уроці.

Учитель. Нідерландський філософ Бенедикт Спіноза говорив: «Якщо ви хочете, щоб життя посміхалося вам, подаруйте йому свій хороший настрій». Дуже хочеться, щоб кожен із вас через знання та дії на уроці зумів поліпшити собі настрій. Отож, запрошую вас до співпраці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда

1. Коли прийшов до влади Іван Мазепа?

2. Назвіть основні напрямки внутрішньої політики нового гетьмана?

3. Які угоди він підписав? Коли? З ким?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ми продовжуємо працювати, досліджуючи тему «Україна наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст.».

Нагадую вам про конкурс на кращу творчу роботу «Мазепа: made in Ukraine» або «Хто для мене Іван Мазепа?». Ви маєте теми творчих робіт, тож наприкінці опрацювання матеріалу здасте результати своїх досліджень.

За епіграф було взято слова із праці Богдана Сушинського «Гетьман Мазепа: повернення до Батурина» (Одеса, 2001).

Сьогодні на уроці ми:

• розглянемо події Північної війни та місце України в ній;

• ознайомимося із біографічними довідками основних бойових осіб подій 1700-1721 рр.;

• з’ясуємо причини укладання українсько-шведського союзу;

• визначимо роль Полтавської битви у подальшій долі України.

Подія, розгляду якої ми присвятимо наш сьогоднішній урок, перебуває в центрі уваги істориків мало не триста років.

2008 року в Києво-Могилянській академії відбулася Міжнародна наукова конференція«Іван Мазепа на терезах вічності», присвячена видатному гетьманові та його добі. Під час її проведення неодноразово порушувались питання й стосовно Північної війни.

Наслідком цієї конференції стала пропозиція газети «День» оголосити 2009 роком гетьмана Івана Мазепи.

Між 1687 і 1708 роками, тобто за часів Мазепиного гетьманування, на території Гетьманату не відбулось жодної внутрішньої війни, а спалахи козацьких бунтів гетьман придушував твердою рукою. Завдяки цьому мирному перепочинку остаточно було усталено норми соціального укладу, які визначали життя козацької держави аж до ліквідації її автономії.

Стабілізація соціальної структури суспільства переконливо доводить, наскільки далекими від життя були гасла козацької революції про нібито скасування старих звичаїв «козацькою шаблею». Коли хвиля перемін спала, виявилось, що змінилися тільки імена й титули людей, які заступили місце колишньої шляхти. Дехто пояснює внутрішню політику гетьмана свідомим прагненням сформувати міцний привілейований стан, на який можна було спиратися під час боротьби за «вольності».

Старшинська верхівка за часів Мазепи почала називати себе «шляхтою».

Нам необхідно визначити проблему, над якою будемо працювати упродовж наступних двох уроків.

IV. вивчення нового матеріалу

Участь українських полків у воєнних діях на початку Північної війни

Учитель. 1700 року Російська держава, уклавши союз із Польщею і Данією, оголосила війну Швеції, прагнучи здобути вихід до Балтійського моря.

Ключовими особами цих подій, безперечно, стали Іван Мазепа, Карл ХІІ та Петро І. І якщо із життєвим шляхом Мазепи ми знайомі, то матеріал всесвітньої історії, пов’язаний із характеристикою цих діячів, ще попереду. Тому розмову ми розпочнемо із біографічних довідок дійових осіб.

На сьогоднішній урок деякі учні класу отримали випереджальне завдання — на основі додаткової літератури підготувати довідки про Карла ХІІ та Петра І.

Робота з інформаційними картками

Заслухавши повідомлення учня, сформулюйте три характерні ознаки діяльності Карла ХІІ та Петра І.

Історична довідка

Карл ХІІ (1682-1718) — шведський король (1697-1718), представник Пфальцської династії. Син данської принцеси Ульрики Елеонори і короля Карла ХІ. В одинадцятирічному віці залишився без матері. Хлопчикавиховував батько, під наглядом якого він здобував й освіту. Світогляд юного принца формувався під впливом його наставника — єпископа Еріка Бенцеліуса, через що юнак виріс надзвичайно побожним. Карл рано виявив схильність до військової справи і, як наслідок, аскетично-спартанського способу життя. По смерті батька навесні 1697 р. він посів королівський престол.

Правління Карла ХІІ започаткувало режим одноосібного правління, коли король намагався позбутися впливу двірських партій і станово-представницького парламенту — риксдагу. Також молодий монарх відмовився одружуватися відповідно до потреб династичних стратегій свого роду, оскільки прагнув здійснювати самостійну зовнішню політику.

Від початку Північної війни (1700-1721) і до кінця свого життя король перебував у воєнних походах та на чужині, намагаючись посилити позиції Швеції на європейській арені. Після переможних кампаній у Ліфляндії (1700), Польщі та Саксонії (1701-1707), а також нещасливої Полтавської битви (1709) Карл опинився у вигнанні в Бендерах, де перебував до 1714 р., безуспішно намагаючись утворити велику антиросійську коаліцію. Не досягши своєї мети, король таємно повернувся до Швеції, аби продовжити війну. Проте за час його відсутності країна, виснажена фінансово й економічно, змінилася. При дворі зростало невдоволення авантюрною й небезпечною, з точки зору можновладців, воєнною політикою короля, яке посилилось внаслідок невдалих експедицій до Норвегії 1715-1717 рр. Карл ХІІ загинув під час облоги фортеці Фредрикстен у листопаді 1718 року.

Учні називають три ознаки життя та діяльності Карла ХІІ.

Історична довідка

Петро І (1672-1725) — російський цар, імператор з династії Романових. Син царя Олексія Михайловича від другого шлюбу з Наталією Наришкіною. 1682 року посів престол разом зі своїм братом Іваном Олексійовичем. До 1689 р. перебував під регентською опікою старшої сестри Софії Олексіївни.

Шлях до одноосібного правління Петра був позначений жорстокою боротьбою з конкурентами та придушенням опозиції.

Змалку цікавився військовою справою та мореплаванням. Започаткував перебудову московської армії та будівництво флоту, за допомогою яких намагався здобути вихід до Чорного моря у війнах з турками (1695-1696). Здійснивши у 1697-1698 рр. так зване «Велике посольство» до західноєвропейських країн, Петро переконався в необхідності переорієнтації зовнішньополітичних зусиль Росії на Північ і започаткував системні реформи з метою модернізації армії та державного управління.

За часів правління Петра І було запроваджено регулярні армійські штати, вишкіл, однострої, озброєння та статути, реформовано систему комплектування та управління збройними силами, відкрито мережу спеціальних навчальних закладів військового і технічного профілю, створено виробничу базу.

Основним зовнішньополітичним супротивником стає Швеція, війна з якою тривала 21 рік і завершилась підписанням вигідного для Росії Ніштадського миру (1721). Війни з Туреччиною (1711-1713) та Персією (1722-1723), що відбулись у цей же час паралельно, продовжували експансіоністську політику Росії, призвівши, однак, до надзвичайного економічного виснаження країни й значних людських втрат.

У внутрішній політиці правління Петра І супроводжувалось подальшою централізацією системи управління, змінами в соціальній структурі населення, спробами запровадження європейської системи бюрократії, обліку та контролю. Щодо Гетьманщини Петро І сповідував прагматичну за своєю суттю та безкомпромісну за методами політику, спрямовану на залучення її економічних ресурсів та військово-економічного потенціалу.

Кульмінацією зіткнення інтересів царя та козацької старшини стало повстання Івана Мазепи (1708). Після придушення повстання і розгрому шведської армії під Полтавою (1709) почалося інтенсивне залучення української верхівки на службу Російській державі, а скасування української автономії стало питанням часу.

Учні називають три ознаки правління Петра І.

Запитання

Отже, кого Петро І вважав ворогом № 1 у здійсненні зовнішньої політики і чому?

Робота з підручником

Опрацювавши § 26 (п. 1), виконайте завдання.

1. Визначте, на території яких держав доводилося воювати козакам уже на першому етапі Північної війни.

2. Які зобов’язання, окрім участі у боях на боці Москви, покладались на українську сторону?

3. Які наслідки це мало безпосередньо для України?

4. Дайте оцінку настроям, які панували в середовищі козацтва на той момент.

Робота в групах

1-ша група Історична інформація

Коли розпочалася Північна війна стало зрозуміло, що Україні не уникнути участі у воєнних діях. Більше того, її повоєнна доля країни також бачилася доволі трагічною: у разі перемоги Петра І й Августа ІІ вона була б поділена між Московщиною та Польщею, а в разі перемоги Карла ХІІ і його союзника польського короля Станіслава Лещинського Україна, як союзник московського царя, потрапляла під цілковиту владу Речі Посполитої. У зв’язку з цим у козацько-старшинських колах Гетьманщини починають реанімувати дві політичні концепції, які мали б забезпечити Україні єдність та збереження державності. Перша концепція (або гадяцька) фактично реанімувала ідею Гадяцької угоди 1658 р. Згідно з цією угодою, Україна мала увійти до складу Речі Посполитої на рівних з Короною Польською та Великим князівством Литовським правах. Прихильники цієї концепції були як у Польщі, так і в Україні. Тому від самого початку війни польські політичні кола шукали контактів з гетьманом та козацькою старшиною. Існує припущення, що перші українсько-польські переговори відбулися ще 1703 р. сприятливі умови для безпосереднього контакту між гетьманом та Станіславом Лещинським почали складатися з 1705 р., коли родичка с. Лещинського Анна Дольська стала кумою гетьмана. Активізації безпосередніх контактів також сприяв Альтранштадтський мир 1706 р. та зречення Августом ІІ польської корони.

І. Мазепа цілком усвідомлював територіальні зазіхання поляків на українську територію, але зголосився на контакт зі

Станіславом, розраховуючи через нього налагодити прямі зв’язки із Карлом ХІІ.

Підготовка українсько-польського договору, яка була завданням гетьманської дипломатії протягом 1706-1707 рр., завершилась укладанням формальної угоди між гетьманом та польським королем 1708 р. Договір, імовірно, складався із 12 пунктів. На підставі цієї угоди Україна мала увійти до складу Речі Посполитої як велике князівство на тих самих засадах, що й Велике князівство Литовське. До складу українського князівства повинні були увійти Правобережжя та Лівобережжя із Сіверщиною. Решта положень договору фактично збігалася з умовами Гадяцької унії гетьмана І. Виговського.

Українсько-польська угода мала важливе значення, бо виводила Україну з антишведської коаліції і формально захищала її від воєнної руїни в разі просування шведів на схід. Крім того, ця угода відкривала прямий шлях до безпосередніх переговорів зі шведською стороною, чого й прагнув гетьман. Отже, у кожному разі цей договір був результатом майстерної політичної гри та вигідним дипломатичним інструментом у реалізації власних планів. (О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. — Вид. 2-ге, доп. і випр. — К.: Темпора, 2008. — 200 с. — С. 90-93).

Завдання

1. Опрацюйте історичний текст

2. Якими були наслідки участі Гетьманщини у Північній війні?

3. На яких засадах Гетьманщина мала увійти до складу Речі Посполитої?

4. Як укладання угоди з Польщею мало вплинути на відносини зі Швецією?

2-га група історичний текст

Українсько-шведські відносини, на відміну від українсько-польських, мали значно коротшу історію (важливою віхою в цих відносинах стала формальна угода між гетьманом Б. Хмельницьким та шведським королем Карлом Х Густавом, дідом Карла ХІІ). Проте це не завадило гетьману Мазепі в слушний час знову повернутися обличчям до Швеції з метою реалізації своїх планів і шукати союзника в особі її короля. Перші спроби нав’язати контакти з Карлом ХІІ були здійснені через посередництво Анни Дольської та Станіслава Лещинського у 1706 р. Більш актуальним пошук цих контактів став 1707 р., коли Карл ХІІ вирішував питання щодо подальшої стратегії Північної війни. Контакти пожвавилися 1708 р. Певна частина дослідників вважає, що десь у лютому-березні 1708 р. в м. Сморгані було укладене так зване прелімінарне (попереднє) погодження, а вже формальний договір був підписаний не раніше, ані ж Карл ХІІ вступив на територію України, тобто наприкінці 1708 р.

Питання про українсько-шведську угоду ще й до сьогодні викликає багато питань та зауважень (і перш за все через відсутність її тексту). Традиційно вважається, що існувало дві угоди І. Мазепи з Карлом ХІІ: перша була укладена наприкінці 1708 р. (одразу після приходу Карла ХІІ на Україну), а друга — у березні 1709 р., коли на бік Швеції перейшло Запорожжя на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком.

Оскільки тексти обох угод не збереглися, говорити про їхній зміст можна, лише спираючись на опосередковані джерела. «Вивід прав України» П. Орлика (1712 р.) передає зміст угоди 1708 р. так: Україна й українські землі, до неї долучені, мають бути вільними й незалежними; король шведський зобов’язується оберігати їх від усіх ворогів; у разі потреби король має негайно вислати туди допоміжні війська, якщо цього буде вимагати гетьман та його Генеральна рада (Стани); усі українські землі, відвойовані в Московщини, мають бути повернуті Князівству Українському; І. Мазепа має бути гетьманом (або князем) довічно; після його смерті Генеральна рада має обрати нового гетьмана; король шведський не має права привласнювати собі титул та герб Князівства Українського. Для забезпечення умов реалізації цієї угоди на період ведення воєнних дій на території України шведському королю передавали міста Стародуб, Мглин, Батурин, Гадяч і Полтава.

Друга українсько-шведська угода була укладена між гетьманом І. Мазепою і кошовим отаманом К. Гордієнком, з одного боку, і королем Швеції Карлом ХІІ — з іншого. Датою укладення цього договору вважають 29 березня 1709 р. Місцем підписання стали Великі Будищі, де містилася штаб-квартира Карла. Угода 1709 р. в основному повторювала угоду 1708 р., хоча й додавала кілька пунктів. Зокрема, найважливішим з них був пункт про те, що Карл ХІІ зобов’язується не укладати мирного договору з Петром І, доки повністю не звільнить Україну та Запорожжя від московської влади.

Як відомо, через поразку під Полтавою цим угодам не судилося бути реалізованими. Хоча саме наявність цих домовленостей забезпечила еміграційному українському урядові на чолі з П. Орликом підтримку шведського короля ще протягом кількох років по Полтаві. (О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. — Вид. 2-ге, доп. і випр. — К.: Темпора, 2008. — 200 с. — С. 75-77).

Завдання

1. Проаналізуйте наведений уривок історичного тексту.

2. Коли і як розпочалися контакти І. Мазепи і шведського короля Карла ХІІ?

3. Які зміни в управлінні Гетьманщиною передбачав договір зі Швецією 1708 р.?

4. Чи були реалізовані положення, передбачені договорами зі Швецією 1708 та 1709 рр.? Чому?

3-тя група Історичний текст

Восени 1708 р. шведська армія на чолі з Карлом ХІІ увійшла на територію України і становище І. Мазепи стало критичним: треба було визначатися, на чиєму боці продовжувати далі діяти. Гетьман сподівався, що шведи досить швидко зможуть вийти на московський напрямок свого подальшого наступу через Брянськ та Калугу, не заглиблюючись в українські терени, але на перешкоді цьому став збройний опір, який чинили шведам українські міста Старо-дуб, Мглин, Почеп, Погар та Новгород-Сіверський. Петро І вимагав від Івана Мазепи переходу на правий берег р. Десни та розпочати активні дії, аби затримати шведське військо. Водночас Карл ХІІ очікував від гетьмана підтвердження його намірів щодо спільних дій проти Московщини. Зволікання з боку І. Мазепи почало викликати підозри і у царя, і в короля.

24 жовтня (за старим стилем) 1708 р. І. Мазепа залишив Батурин. 25 жовтня він переправився через Десну, а 28-го разом із членами Генерального уряду, старшинами та невеликою частиною війська прибув до штаб-квартири Карла ХІІ в с. Гірки, де й відбулася їхня перша зустріч.

Перш ніж здійснити останній рішучий крок у бік шведського табору, І. Мазепа звернувся із промовою до свого війська, розкривши причини свого вчинку та закликавши козаків і старшину теж зробити свій вибір: «Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо шляху для себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що зблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і ще перетерплять безодню лиха незмірного, а ми між ними є точка, або ціль всього нещастя...»

Про перехід Мазепи на бік шведського короля Петру І повідомив О. Меншиков, який за наказом царя мав прибути до Батурина, щоб, перебуваючи при хворому гетьманові, контролювати його дії та виконання царських наказів. Петро І зреагував миттєво: уже 27 жовтня він видав маніфест, де повідомив про те, що «гетьман безвісти пропав», тому генеральній старшині, полковникам та іншим слід було негайно прибути до нього «длянарад» та подальших розпоряджень. Водночас О. Меншиков отримав наказ захопити гетьманську столицю, де залишилась вся артилерія, запаси пороху, склади провіанту, генеральний скарб та архіви українського гетьманського уряду. (О. Ковалевська. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. — Вид. 2-ге, доп. і випр. — К.: Темпора, 2008. — 200 с. — С. 95-96).

Завдання

1. Проаналізуйте уривок із праці.

2. За яких обставин відбувся перехід І. Мазепи на бік Карла ХІІ?

3. Із якою метою Петро І відрядив О. Меншикова до І. Мазепи?

4. як оцінював війну між Карлом ХІІ і Петром І гетьман?

Метод «Прес»

Чи відповідала Північна війна інтересам України?

1. Я вважаю, що.

2. ... тому, що.

3. ... наприклад, ...

4. Отже, таким чином ...

Прихід Карла ХІІ в Україну. Перехід Івана Мазепи на бік шведів. Знищення Батурина російськими військами. Зруйнування Запорозької Січі

Робота зі схемами

Розповідь вчителя (з опорою на схеми).

СХЕМА 1

Завдання

Які зовнішньополітичні умови, що склалися внаслідок Північної війни, вплинули на рішення Мазепи щодо антимосковського повстання?

СХЕМА 2

Завдання

Чи міг цей документ спонукати Мазепу до союзу зі Швецією?

Учні записують у зошиті причини переходу Мазепи на бік шведів.

• Політика Петра І, спрямована на підпорядкування гетьманської влади російському урядові;

• чутки про докорінну реформу України і ліквідацію козацько-гетьманської автономії.

1705 року Мазепа розпочав таємні переговори з союзником Карла ХІІ польським королем Станіславом Лещинським.

Робота з історичним документом

Маніфест до українського війська і народу І. Мазепи (1708 рік)

Мова йде про оприлюднення Мазепою своїх планів щодо союзництва із шведським королем Карлом ХІІ.

«Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями, готовими на пожерти, коли не виберемо шляху до себе надійного, щоб їх обминути. Воюючі між собою монархи, що наблизили театр війни до границь наших, до того розлючені один на одного, що підвладні їм народи терплять уже і перетерплять безодню лиха незмірну, а ми між ними є точка, або ціль всього нещастя.

Жереб держав тих визначила наперед доля рішитися в нашій отчизні і на очах наших, і нам, бачивши загрозу тую, що зібралася над головами нашими, як не помислити й не подумати про самих себе?

Отже, зостається нам, Братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство нашою неключимістю, наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили.

Час освідчитися вам, що я вибрав для народу свого і самих вас.

Бачився я з обома воюючими Королями, Шведським і Польським, і все вміння своє ужив перед ними, щоб переконати першого про протекцію і милість отчизні нашій од військових напастей та руйнацій у майбутній на неї навалі, а щодо Великоросії, нам єдиновірної і єдиноплемінної, випросив у нього нейтралітет, себто не повинні ми воювати зі Шведами, ані з Поляками, ані з Великоросіянами, а повинні, зібравшися військовими силами нашими, стояти в належних місцях і боронити власну отчизну свою, відбиваючи того, хто нападе на неї війною, про що ми зараз повинні оголосити Государеві, а Бояри його.., які пам’ятають безневинно пролиту кров своїх родичів, про все те повідомлені і зо мною згодні. Для всіх же воюючих військ виставляти ми повинні за плату провіант і фураж, в кількості можливій без власного зубожіння нашого; а при майбутньому загальному замиренні всіх воюючих держав вирішено поставити країну нашу в той стан держав, у якому вона була перед володінням Польським, із своїми природними Князями та з усіма колишніми правами й привілеями, що вільну націю означають. Поручитись за теє взялися найперші держави в Європі: Франція та Німещина...

Договори наші про вищесказане уклав я з Королем Шведським письмовим актом, підписаним з обох боків і оголошеним в означених державах. І ми тепер уважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв. посланих, щоб увільнити нас од рабства та зневаги і поновити на найвищому ступені свободи та самодержавства.

Договори сії не суть нові і перші ще з нею, але потверджують вони і поновлюють попередні договори та союзи, од предків наших з Королями Шведськими укладені». (Історичні постаті України. — Одеса, 1993. — С. 307.)

Завдання

1. Опрацюйте текст документа.

2. Між якими країнами довелось І. Мазепі обирати союзника?

3. Чому І. Мазепа прагнув нейтралітету для своєї країни?

4. Чим був зумовлений вибір Швеції як союзника?

Робота з контурною картою

Виконуючи завдання, діти користуються атласом (с. 14). Вони наносять на контурну карту позначення, пов’язані з подіями Північної війни на території України:

1) Батурин та дату його зруйнування російськими військами;

2) Чортомлицьку січ та дату її зруйнування російськими військами;

3) Полтавську битву та дату, коли вона відбулась;

4) місто Бандери і дату смерті І. Мазепи.

Перегляд фільму,робота з інформаційною карткою

1. Для кого Мазепа став Іудою?

2. Хто очолював московські війська, які рушили на Батурин?

3. За яких обставин столиця козацької держави опинилася в руках ворожих військ?

4. Яким було покарання Петра І Україні за «зраду» Мазепи?

5. Хто очолив запорожців, які перейшли на бік Мазепи?

6. На території якої держави перебували Мазепа та Карл ХІІ після подій 27 червня 1709 року?

Полтавська битва 1709 р. Крах планів Івана Мазепи

Учитель. За наказом Петра І обряд позбавлення І. Мазепи гетьманства відбувся 5 листопада 1708 р. Позбавлення гетьмана булави відбувалося заочно.

За наказом царя в центрі м. Глухова, де він на той час перебував разом із військом та частиною української старшини, було споруджено ешафот, а на ньому поставлено шибеницю. Опудало в Андріївській стрічці, щомало зображувати Мазепу, затягли на ешафот. Потім туди ж зійшли О. Меншиков та Г. Головкін і розірвали патент на звання кавалера ордена св. Андрія. Далі було зачитано текст звинувачення І. Мазепи, у якому детально було викладено благодіяння Петра, згадано про довготривалу довіру царя до гетьмана та невдячність останнього. По тому з опудала зірвали Андріївську стрічку, і кат потягнув його на шибеницю, де й повісив.

Робота над історичним поняттям

Анафема — прокляття, у християнстві означає церковне прокляття, відлучення від церкви, що вважалося найвищим покаранням. суть цього покарання полягав у необхідності захисту громади від небезпечних для неї людей.

Анафему Мазепі було проголошено 12 листопада 1708 р. у Глухівському соборі св. Трійці в присутності царя, російських можновладців, новообраного українського гетьмана — Івана Скоропадського, генеральної старшини, що виявила лояльність до російської влади. Сценарій анафеми був розроблений за активної участі самого Петра І.

1918 року анафема, проголошена Мазепі, була визнана незаконною, накладеною за політичний вчинок, а не за злочин проти церкви.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Складання тестів

Складіть 10 тестів до сьогоднішньої теми.

Метод «Незакінчене речення»

1. Я запам’ятав на уроці.

2. Мені важко було зрозуміти.

3. Хотілося б ще раз почути на наступних уроках.

VІ. Підсумок уроку

Причинами поразки Мазепи були: переоцінювання сил шведів, обмежена соціальна база гетьмана, знекровлення українського суспільства в результаті репресій царського уряду. Але ім’я Мазепи для подальших поколінь залишилось символом боротьби за незалежність України.

VІІ . домашнє завдання

1. Опрацювати § 24 за підручником О. В. Гісема «Історія України. 8 клас. —Х.: АН ГРО плюс, 2008. — 256 с.: іл. — С. 176-183.

2. Заповнити таблицю.

ПОЛІТИКА ІВАНА МАЗЕПИ

Напрямки політики

Здобутки, результат

Література та інтернет-ресурси

1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5-12 класи. — К. : Перун, 2005. — 141 с. — С.28-37.

2. Гісем О. В. Історія України. 8 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. — Х. : АН ГРО плюс, 2008. — 256 с.: іл. — С. 188-195.

3. Горобець В. Незнайома Кліо: українська історія в таємницях і курйозах. XV-XVIII століття / В. Горобець, Т. Чухліб. — К. : Наук. думка, 2004.— 310 с.

4. Довідник з історії України / За ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — В 3-х т. — К. : Ґенеза, 1993.

5. Лазарович М. В. Ілюстрована історія України: Короткий курс лекцій. Вид. друге / М. В. Лазарович, Б. Д. Лановик. — Тернопіль : Джура, 2006. — 428 с. — С. 140-149.

6. Сушинський Б. І. Гетьман Мазепа: повернення до Батурина. Роман-есе / Б. І. Сушинський / Оформл. Чередниченка О. П. — Одеса : Кирилиця, 2001. — 400 с.

7. Сюндюков І. Іван Мазепа на терезах вічності / І. Сюндюков // День. — 2008. — № 187 (17 жовтня). — С. 6.

8. Тисячна Н. Гетьман Іван Мазепа — непересічна особистість, яка викликатиме інтерес ще не одне століття. Бліц-інтерв’ю із Тетяною Таїровою-Яковлевою / Н. Тисячна, І. Сюндюков // День. — 2008. — № 187 (17 жовтня). — С. 7.

9. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України / Н. Яковенко. — 2-ге вид., переробл. та розширене. — К. : Критика,

2005. — 584 с.: іл. — С. 398-412.

Попередня
Сторінка
Наступна
Сторінка