Історія України - шкільна програма 12 класів

УВАГА!

Авторські права на текст програми "Історія України. Всесвітня історія, 5—12 кл." належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву "Перун" згідно з "Угодою № 17/60-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 01.07.2005 р." між Міністерством освіти і науки України та видавництвом "Перун".

ВСТУП ДО ІСТОРІЇ

5-й клас

Курс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.

Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; викликати захоплення минулим України.

Зміст курсу ґрунтується на таких засадах:

забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією;

забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії;

використання матеріалу з історії України при ознайомленні з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами;

збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу;

послідовне втілення загальнолюдських цінностей;

врахування вікових особливостей.

Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п'ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Вступ до історії

5-й клас

(35 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.	Учень: користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо). Застосовує поняття "історія".
5	Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам'ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам'ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов'яни. Історики про походження українського народу. Легенда про походження Києва. Наш край.	Учень: розрізняє умовні позначки на історичній карті. Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя. Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати. Співвідносить рік зі століттям. Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма "Україна". Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію. Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти. Знаходить у тексті відповіді на запитання.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви "Русь". Повість минулих літ. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам'ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. "Повчання дітям". Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо. Галицько-Волинська держава. Данило Романович. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край.	Учень: знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо. Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію. Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію. Наводить приклади найвідоміших культурних пам'яток. Розповідає про одну (на вибір) з пам'яток княжої доби. Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих. Складає простий план до науково-популярного тексту підручника. Виокремлює в тексті головне й другорядне. Оцінює інформацію історичних джерел.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам'ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода. Наш край.	Учень: знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини. Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі. Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби. Наводить приклади найвідоміших культурних пам'яток. Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст. Висловлює ставлення до подій та постатей. Розповідає про кілька (на вибір) пам'яток козацької доби. Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання. За текстом складає план перебігу подій. Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо. Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту. Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам'яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою. Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. "Руська трійця". В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років. Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам'ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край.	Учень: показує на карті територію України, області, найбільші міста. Ставить запитання до історичної карти. Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми. Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій. Називає найважливіші події та найвизначніші постаті. Вибирає (з переліку) пов'язані події (факти). Складає план розповіді про подію. Складає запитання про історичні події та постаті. Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей. Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику. Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника). Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст.
1	Узагальнення
1	Тема 5. УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі.	Учень: показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р. Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів. Вибирає (з переліку) пов'язані події (факти). Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України. Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня.
1	Тематичне оцінювання до тем 4 та 5
1	Підсумкове узагальнення

7-й клас

(35 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна.	Учень: показує на карті основні напрями великого переселення слов'ян, розширення території Київської держави, порівнюючи її з територіями розселення слов'ян — предків українців, основні напрями походів київських князів. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "слов'яни", "анти", "склавини", "Велике переселення слов'ян", "східнослов'янські племінні союзи", "держава", "князь", "Русь", "християнство", "Київська Русь".
4	Тема 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов'яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов'ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов'янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя.	Пояснює походження назви "Русь". Використовує дані джерел, характеризує особистість та дiяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів. Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі. Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави. Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі. Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської Русі, використовуючи історичні джерела, текст та ілюстрації.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві. Розбудова Києва. "Руська правда". Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість.	Учень: показує на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом. Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "закон", "Руська правда", "верства", "монастир". Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава. Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів. Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства. Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин. Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі. Розповідає про виникнення східнослов'янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення. Описує видатні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з'їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. "Слово о полку Ігоревім" — історичне джерело і літературна пам'ятка Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам'ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво. Київська Русь в історії Європи.	Учень: показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов'ян; на основі карт характеризує географічне положення князівств, формулює зв'язки між географічним положенням та їх історичним розвитком. Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості. Застосовує та пояснює на прикладах термін "роздробленість". Оцінює Володимира Мономаха як людину і державного діяча. Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення. Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними. Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі. Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам'ятки культури цього періоду. Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту "Слова...". Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури. Описує видатні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 4. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності.	Учень: показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської Русі часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України. Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "Галицько-Волинська держава", "монголо-татари", "Золота Орда", "золотоординське ярмо". Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі. Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави. Оцінює Данила Романовича як державного діяча. Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила. Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави. Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури. Розпізнає і описує найзначніші пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV ст. —ХV ст.) Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидригайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі. Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІV ст. — ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра.	Учень: показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій, територію Кримського ханства та напрями походів на українські землі. Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "Литовсько-руська держава", "українська шляхта", "магдебурзьке право", "кріпацтво", "іконостас". Визначає причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії. Виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта та Свидригайла щодо українських земель. Характеризує основні події політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського. Дає оцінку діяльності нащадкам Ольгерда в їхньому прагненні відродити могутність Київського князівства. Пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій. Порівнює становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини. Описує повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує стан розвитку господарства і торгівлі, розповідає про розбудову міст та їх самоврядування. Розпізнає і описує найзначніші пам'ятки архітектури і образотворчого мистецтва цього періоду, характеризує культурні досягнення українського народу.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання

8-й клас

(52 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ ст.	Учень: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, українські воєводства та їхні центри, місця Запорізьких Січей-фортець та володінь Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам'яток. Визначає хронологічну послідовність основних подій. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "низове" та "реєстрове козацтво", "Запорізька Січ", "клейноди", "козацька республіка", "братства", "національно-визвольний рух".
8	Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа. Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр. Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво.	Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва; книгодруків, стани та станові групи тогочасного українського суспільства. Порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків. Пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви. Характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви. Аналізує зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії. Оцінює діяльність князя В. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств. Розпізнає та описує видатні культурні пам'ятки. Наводить приклади діяльності православних братств.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. "Тарасова ніч". Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво.	Учень: показує на карті українські воєводства Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам'яток. Визначає хронологічну послідовність основних подій. Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва. Характеризує П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могилу. Пояснює причини покозачення українців; козацько-польських збройних конфліктів та національно-визвольних повстань. Визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст. Розпізнає та описує видатні культурні пам'ятки.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 3. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір. Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр.	Учень: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української гетьманської держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "нацiонально-визвольна війна", "Військо Запорізьке", "Гетьманщина". Визначає хронологічну послідовність основних подій. Пояснює причини Національно-визвольної війни, підписання українсько-московської угоди 1654 р. Називає основні битви Національно-визвольної війни, полководців-сподвижників Богдана Хмельницького. Порівнює наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни. Визначає місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським урядом. Характеризує відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; діяльність Б. Хмельницького у розбудові Гетьманщини. Аналізує зміст українсько-московського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст. Віленське перемир'я. Зміна зовнішньополiтичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир'я. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об'єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій. Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соцiальний устрій. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви.	Учень: показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини. Визначає хронологічну послідовність основних подій. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "Лівобережна Гетьманщина", "Слобожанщина", "Руїна", "Чортомлицька Січ". Називає імена гетьманів та інших козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя. Пояснює причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр., укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, які стосувалися українських земель. Аналізує зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель. Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів. Оцінює діяльність П. Дорошенка, Б. Хмельницького.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. "Вічний мир". Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України. Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція. Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. "Рішительні пункти". Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність "Правління гетьманського уряду". Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура.	Учень: показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам'яток. Визначає хронологічну послідовність основних подій. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "Малоросія", "Малоросійська колегія". Називає імена українських гетьманів, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва. Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав. Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичну постать. Пояснює причини повстання І. Мазепи проти московського царя, національно-визвольного повстання 1702—1704 рр.; тимчасового відновлення гетьманства. Аналізує зміст укладених гетьманами "статей з Російською імперією, російсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя. Визначає наслідки Полтавської битви для українських земель. Розпізнає та описує видатні культурні пам'ятки.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьман Кирило Розумовський, його діяльність. Остаточна ліквідація гетьманства. Діяльність П. Румянцева на Лівобережній Україні. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. Соціально-політичне та економічне становище на Правобережній Україні. Розгортання гайдамацького руху. Коліївщина. М. Залізняк. Зміни у політичному становищі правобережних земель. Соціально-політичне та економічне становище в Галичині, на Буковині та Закарпатті. Опришківський рух. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі західноукраїнських земель. Адміністративно-територіальний поділ та освоєння запорізьких земель Нової (Підпільненської) Січі. Ліквідація Запорізької Січі. П. Калнишевський. Доля запорожців після ліквідації Запорізької Січі. Заселення Південної України. Кримське ханство в XVIII ст. Приєднання Криму до Росії. Особливості розвитку культури в другій половині XVIII ст. Освіта. Внесок Києво-Могилянської академії в культурно-освітній розвиток. Книговидання та розвиток літератури. Розвиток філософських ідей. Г. Сковорода. Природничі науки. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Графіка. Живопис. Повсякденне життя.	Учень: показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, російсько-турецької війни (1768—1774 рр.), захопленням Росією Криму (1783 р.), ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького, території, охоплені національно-визвольним рухом на Правобережній та Західній Україні. Визначає хронологічну послідовність основних подій. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "гайдамаки", "опришки", "Вольності Війська Запорізького", "Підпільненська Січ", "Задунайська Січ". Називає імена українських гетьманів та отаманів, ватажків національно-визвольного руху, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва. Оцінює діяльність гетьмана К. Розумовського, кошового отамана П. Калнишевського, поета та філософа Г. Сковороди. Пояснює причини національно-визвольної боротьби на правобережних та західноукраїнських землях, тимчасового відновлення та остаточного скасування гетьманства, ліквідації Запорізької Січі. Визначає місце українського козацтва, Запорізької Січі та Гетьманщини в історії України, наслідки ліквідації Запорізької Січі та Гетьманщини, приєднання земель Правобережної України, Криму до Росії. Характеризує досягнення української культури. Розпізнає та описує видатні культурні пам'ятки. Доводить, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи в Україні та Росії.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання

9-й клас

(52 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, проведення державної підсумкової атестації (за вибором учнів). Розподіл території України між двома імперіями на Східну (Російську) і Західну (Австрійську). Україна в умовах загальноєвропейської кризи аграрно-ремісницької цивілізації. Утвердження індустріального суспільства. Українське національне відродження.	Учень: хронологічно співвідносить процеси, які відбувалися на землях України із загальноєвропейськими тенденціями історичного руху. Показує на історичній карті території розселення українців наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., територіальні зміни, що відбулися, і співставляє їх із сучасними кордонами України. Пояснює, які тенденції розвитку українського суспільства домiнували у ХІХ ст., що таке ринкові відносини, що таке індустріальне суспільство. Називає причини кризи аграрно-ремісницької цивілізації та розвитку ринкових відносин.
6	Тема 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. Українські землі у складі Російської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Національне та соціальне становище українського населення. Проникнення буржуазних рис життя у побут мешканців міста і села. Життя великих міст. Включення західноукраїнських земель до складу Австрійської імперії: адміністративно-територіальний устрій та регіональний поділ. Політика австрійського уряду щодо українців. Національне та соціальне становище українського населення. Змiни у побуті, стилі та традиціях життя міста і села. Вплив міжнародних відносин на землі України в першій третині ХІХ ст. Україна в російсько-турецькій війні 1806—1812 рр. Україна в планах Наполеона та російсько-французькій війні 1812 р. Місце України в російсько-турецькій війні 1828—1829 рр. Азовське козацьке військо. Початок національного відродження. Національна ідея в суспільно-політичному русі України. "Історія русів". Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. Місія В. Капніста в Берліні. Новгород-Сіверський гурток. Українське культурне відродження на Слобожанщині. Поширення ідей Просвітництва у Західній Україні. Пробудження національного життя. Українська національна ідея в середовищі греко-католицьких священиків. "Руська трійця". Масонство в Україні. Україна в програмних документах декабристів. Повстання Чернігівського полку. Польське повстання 1830—1831 рр. і Україна.	Учень: визначає хронологічну послідовність подій періоду. Показує на карті українські землі у межах імперій; на основі карти порівнює політико-адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії із політико-адміністративним устроєм українських земель у складі Габсбурзької монархії; показує на карті місця та напрямки військових дій та територіальні зміни. На основі різних джерел інформації: описує та порівнює становище українського населення та риси повсякденного життя українців у складі Російської та Австрійської імперій; визначає цілі (мотиви) участі українців у війнах за їхніми діями; аналізує та узагальнює історичні факти, визначає причини, сутність і наслідки утворення Азовського козачого війська, піднесення національної ідеї, національного та суспільно-політичного рухів; співставляє дані історичних та літературних джерел для аналізу програмних позицій антиурядових організацій; здійснює критичний аналіз джерел та дає власну оцінку інтерпретації подій в історичних документах; характеризує зміст і значення "Енеїди", "Історії русів" та "Русалки Дністрової".
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 2. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЖИТТЯ НАРОДУ ТА УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Сільське господарство і аграрні відносини в українських землях. Початок промислової революції. Формування фабрично-заводської промисловості. Створення залізниць. Міста. Розвиток внутрішньої торгівлі. Зростання морських портів. Місце України в зовнішній торгівлі Російської імперії. Кооперативний рух. Повсякденне життя українців у селі та місті. Соціально-економічне становище українського населення під владою Австрійської та Російської імперій і соціальні рухи. Форми й характер протесту козаків, селян та військових поселенців. Селянські виступи під проводом У. Кармелюка. "Київська козаччина". Селянські виступи в Галичині, Буковині, Закарпатті. Утворення Кирило-Мефодіївського братства. Програмні документи й громадсько-політична діяльність братчиків. Місце Т. Шевченка в українському національному відродженні. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. в Австрійській імперії. Зв'язки діячів українського руху з лідерами чеського і південнослов'янського відродження. Утворення та діяльність Головної руської ради. Українське питання на Слов'янському з'їзді у Празі. Участь українців у виборах до австрійського парламенту.	Учень: визначає хронологічну послідовність подій періоду, хронологічно співвідносить діяльність Кирило-Мефодіївського братства та національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр. у Австрійській імперії та інших країнах Європи. Пояснює на основі карти економічні та соціальні процеси (наприклад, господарська інфраструктура, спеціалізація регіонів, особливості становища населення у зв'язку з економічним розвитком тощо), показує на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показує на карті й співвідносить території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи. На основі різних джерел інформації: порівнює соціально-економічний розвиток українських земель, становище населення та явища повсякденного життя українців під владою Росії та Австрії; характеризує та оцінює особливості розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі даного періоду; доводить, що кріпосне право гальмувало економічний розвиток України, призводило до посилення національного та соціального гніту тощо; визначає та характеризує передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмних вимог національно-визвольного руху; порівнює мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х рр. ХІХ ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій; дає власну оцінку діяльності У. Кармелюка, Т. Шевченка, діяльності Кирило-Мефодіївського братства та значення подій 1848— 1849 рр. на західноукраїнських землях.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 3. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Особливості розвитку культури. Капіталізація і її вплив на культуру. Освіта. Відкриття вищих і середніх навчальних закладів. Наука. Видатні вчені. Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку. Т. Шевченко, І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, П. Куліш. Музика, образотворче мистецтво і архітектура в пошуках українського мистецького стилю. Традиційно-побутова культура у селі та місті. Антагонізм міста і села. Релігійне життя. Доля української жінки.	Учень: показує на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком освіти, науки та мистецтва. На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; описує явища культурного та духовного життя; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури, з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
3	Тема 4. НАШ КРАЙ НАПРИКІНЦІ XVIIІ — В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст. Особливості адміністративно-територіального устрою та регіональний поділ краю. Етнічний та соціальний склад населення. Господарське життя: стан сільського господарства, промисловості та торгівлі. Соціальне становище та соціальні рухи. Повсякденне життя мешканців краю. Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національного відродження на свiдомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.	Учень: показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти процеси соціально-економічного розвитку. Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії. Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток). Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
1	Узагальнення. Тематичне оцінювання
5	Тема 5. МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В СЕРЕДИНІ — У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Вплив аграрної реформи 1848 р. на розвиток економіки у західноукраїнських землях. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні. Зміни в сільському господарстві. Капіталізація. Ринкові відносини. Поширення вільнонайманої праці. Розвиток промисловості. Особливості індустріалізації в Україні. Розвиток міст і сіл. Розширення внутрішнього ринку. Торгівля. Українські підприємці. Реформи адміністративно-полiтичного управління 60—70-х років ХІХ ст. у підросійській Україні. Зміни у соціальній структурі суспільства. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля української жінки. Початок трудової еміграції.	Учень: хронологічно співвідносить (синхронізує) модернізаційні процеси в українських землях з аналогічними процесами в європейських країнах. На основі карти описує і характеризує модернізаційні процеси в українських землях. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує основні реформи суспільного життя в українських землях і визначає їх наслідки; описує явища і наводить статистичні дані щодо соціальних та економічних зрушень в українських землях, на основі їх узагальнення визначає основні тенденції модернізації українського суспільства у другій половині ХІХ ст.; доводить закономірність процесів модернізації у розвитку українських земель цього періоду; пояснює суперечливий характер явищ та процесів модернізації повсякденного життя українців у другій половині ХІХ ст.; дає оцінку цим зрушенням, визначає їх наслідки щодо соціального розвитку та життя людей.
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 6. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. Початок громадівського руху наприкінці 50-х — в 60-ті рр. Заснування та діяльність Київської та інших громад. Журнал "Основа". В. Антонович. Валуєвський циркуляр. Основні течії суспільно-політичного руху 50— 60-х рр. на західноукраїнських землях: москвофіли та народовці. Культурно-освітнє товариство "Просвiта". Польське повстання 1863—1864 рр. і Україна. Відродження громадівського руху в 70-х — 90-х рр. Стара Київська громада. "Південно-Західний відділ Російського географічного товариства". "Київський телеграф". М. Драгоманов. Емський указ. Російський громадсько-політичний рух народників в українських землях. Діяльність галицьких народовців у другій половині 70-х — 90-ті рр. Розгортання руху народовців на Буковині та в Закарпатті. Радикальний рух у Галичині. "Новоерівська" політика народовців. Утворення першої політичної партії в Україні (РУРП). Іван Франко. Утворення УНДП та УСДП. Самостійницька позиція партій Західної України.	Учень: визначає хронологічні межі етапів громадівського руху, синхронізує прояви суспільно-політичного та національно-визвольного руху в різних регіонах та європейських країнах. На основі карти простежує зв'язок між процесами модернізації суспільства та піднесенням національно-визвольного руху. На основі аналізу різних джерел інформації: визначає, характеризує та порівнює основні причини, прояви, форми та наслідки суспільно-політичного і національно-визвольного руху в українських землях Російської та Австро-Угорської імперій; дає характеристику та оцінює діяльність провідних представників національно-визвольного руху.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 7. ДУХОВНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. Особливості розвитку культури. Освіта. Недільні школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів. Наука. Наукові товариства і видатні вчені. М. Грушевський — видатний представник української історичної науки. Література. Драматургія. Архітектура та містобудування. Живопис. Музика. Українські підприємці-благодійники. Становлення та консолідація української нації. Фольклор та декоративно-ужиткове мистецтво. Повсякденне життя: звичаї, традиції, побут. Зміни у житті українських жінок. Особливості релігійного життя. Перешкоди на шляху консолідації української нації.	Учень: показує на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком освіти, науки та мистецтва. На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства; характеризує й оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру; порівнює прояви і шляхи процесу консолідації української нації з аналогічними процесами в Італії та Німеччині в цей період.
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 8. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XІX ст. Особливості модернізації регіону і краю в другій половині ХІХ ст. Вплив адміністративно-територіальних реформ 60—70-х рр. ХІХ ст. на систему управління краю. Етнічний і соціальний склад мешканців. Переселенські рухи. Господарське життя: особливості розвитку ринкових відносин у сільському господарстві краю, промисловий переворот. Повсякденне життя різних верств місцевого населення. Духовне життя: вірування, звичаї, традиції, побут. Вплив національно-визвольного руху на свідомість місцевого населення. Особливості розвитку культури.	Учень: показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою, характеризує на основі карти модернізаційні процеси, що відбувалися на території краю. Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії. Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток). Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
1	Підсумкове оцінювання
4	Резервний час

Новітня історія України

10-й клас

(35 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Завершення переходу українських земель до індустріального суспільства. Суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя. Піднесення національно-визвольного руху та національної самосвідомості українського народу. Зміни суспільного життя в Україні під час Першої світової війни і революції. Визвольні змагання українського народу. Перші кроки до радянізації.	Учень: визначає основні етапи розвитку українських земель на початку ХХ ст., хронологічні межі процесу індустріалізації українських земель та співвідносить їх із загальноєвропейськими та світовими. Показує на карті території українських земель, охоплені процесом індустріалізації та визначає їх господарську спеціалізацію, регіони піднесення національно-визвольного руху. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує і порівнює основні риси модернізації суспільного та повсякденного життя з аналогічними загальноєвропейськими та світовими; визначає зв'язок між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху; визначає вплив подій Першої світової війни на життя населення, передумови визвольних змагань українського народу; називає ознаки процесу радянізації суспільства.
7	Тема 1. УКРАЇНА НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Місце української економіки в економіці імперій. Економічна криза 1900—1903 рр. Утворення монополістичних об'єднань. Вітчизняний та іноземний капітал в економіці українських земель. Стан українського підприємництва. Становище населення. Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя. Доля жінки. Посилення міграції українського селянства. Консолідація української нації. Процес полiтизації українського суспільства і національно-визвольного руху. Українські й загальноросійські політичні партії. Зв'язки західноукраїнських політичних партій із політичними й культурними колами Наддніпрянської України. Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Українська громада у Державній Думі. Земельна реформа П. Столипіна та її вплив на українські землі у складі Російської імперії. Характерні риси розвитку культури на початку ХХ ст. Освіта. Наука. Видатні вчені. Українська преса та видавництва. Здобутки майстрів літератури та мистецтва. Зміни у побуті та звичаях українців. Діяльність національних і спортивно-фізкультурних організацій "Сокол" і "Січ". Духовні цінності українців. Церковне життя.	Учень: визначає хронологічну послідовність явищ економічного, полiтичного і культурного життя, утворення політичних партій та рухів. Показує на карті території українських земель, визначає їх господарську спеціалізацію, регіони піднесення національно-визвольного руху, райони виступів робітників, селян і військових у 1905—1907 рр. На основі аналізу різних джерел інформації: описує прояви індустріалізації та модернізації суспільного життя на початку ХХ ст.; характеризує і порівнює прояви і процеси модернізації повсякденного життя населення Наддніпрянської України та західноукраїнських земель між собою, а також з аналогічними загальноєвропейськими й світовими; характеризує основні події російської революції на українських землях; узагальнює основні факти щодо проведення Столипінської аграрної реформи та формулює власну оцінку реформи; аналізує програми та діяльність політичних партій і дає їм власну оцінку. називає та конкретизує фактами основні риси розвитку духовного життя; описує явища і пам'ятки культури цього періоду; доводить закономірність зв'язків між процесами формування індустріального суспільства та піднесенням національно-визвольного руху, формуванням національної свідомості та розвитком культури.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВIТОВОЇ ВІЙНИ. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Україна в геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу. Ставлення населення і полiтиків до війни. Заснування Головної української ради у Львові. Союз визволення України. Формування легіону Українських Січових Стрільців. Воєнні дії на території України у 1914 р. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини. Воєнні дії на території України в 1915—1917 рр. Посилення економічної та політичної кризи в Російській та Австро-Угорській імперіях. Життя на фронті й у тилу. Життя жінок у роки війни. Початок Української революції. Політичні настрої населення. Утворення Центральної Ради, її склад і політична програма. Початок українiзації армії. Політичні партії в боротьбі за вплив на населення. Український національний Конгрес. І і ІІ Універсали Центральної Ради. Збройний виступ самостійників. Зміни у політичних настроях, економічному та соціальному становищі населення. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії.	Учень: спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани країн Антанти і Троїстого союзу щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Першої світової війни; Визначає хронологічну послідовність подій Української революції; На основі різних джерел інформації: доводить взаємозв'язок Першої світової війни і революції; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з війною та революцією; характеризує взаємостосунки УЦР та Тимчасового уряду, дає їм власну оцінку; порівнює різні точки зору щодо діяльності УЦР у березні—листопаді 1917 р. та висловлює власну позицію з цього питання; готує доповіді, повідомлення і реферати про основні події Першої світової війни та української революції; складає характеристики та політичні портрети видатних діячів української революції; аналізує зміст І і ІІ універсалів ЦР, визначає та порівнює головні їх ідеї.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 3. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1917—1920 рр.) ІІІ Універсал. Проголошення УНР. Всеукраїнський з'їзд Рад. Війна більшовиків із УЦР. ІV Універсал. Руйнація звичайного повсякденного способу життя і настрої населення в умовах загострення політичної боротьби. Розпад армії. Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ нiмецько-австрійських військ в Україну. Гетьманський переворот. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української Держави і ставлення до неї політичних партій і народу. Анулювання Брестського миру і новий наступ військ РСФРР на Україну. Утворення Директорії. Відновлення УНР. С. Петлюра. Трудовий конгрес. Отаманщина. Більшовицька агресія проти УНР. Військові поразки УНР. Боротьба з денікінцями. Об'єднані українські армії. Психологічний клімат у суспільстві, знецінення людського життя. Утворення Української Національної Ради у Львові. Проголошення ЗУНР. Є. Петрушевич. Створення УГА. Злука УНР і ЗУНР. Українсько-польська війна. Поглинення Північної Буковини, Бессарабії та Закарпаття іноземними державами. Запровадження радянської державності та її характер. Х. Раковський. Червоний терор. Повстанський рух. Н. Махно. Падіння радянської влади у 1919 р. Відновлення більшовицького режиму. Формальне визнання радянською Росією незалежності УСРР. Повернення до політики "воєнного комунізму". Радянсько-польська війна і Україна. Варшавська угода. Наступ польсько-українських військ. Польський режим і ставлення до нього населення. Подальший хід війни та її підсумки. Припинення боротьби регулярних українських військ. Поразка білогвардійців у Криму. Розгром махновського руху.	Учень: визначає хронологічну послідовність подій періоду визвольних змагань. Показує на карті місця основних подій періоду визвольних змагань та військові дії періоду громадянської війни. На основі різних джерел інформації: визначає причинно-наслідкові зв'язки між подіями, явищами та процесами періоду визвольних змагань; порівнює державний устрій за часів ЦР, Гетьманату, Директорії; характеризує внутрішню та зовнішню політику українських урядів та порівнює їх; формулює власні погляди та оцінки щодо значення УЦР, Української Держави, періоду Директорії; описує соціально-економічне становище, повсякденне життя, настрої населення та психологічний клімат у суспільстві за часів визвольних змагань; порівнює та оцінює різні точки зору щодо причин поразки визвольних змагань та їх наслідків, обґрунтовує власну позицію з цього питання, пише історичне есе; складає політичні портрети видатних діячів Української революції.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 4. КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ 1917—1920 рр. Нові тенденції та чинники розвитку культури в 1917—1920 рр. Суперечливе ставлення населення до культурних цінностей. Подвижництво творців та діячів культури. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Культурні здобутки українських урядів в освітній політиці. Освітня політика більшовиків. Стан науки. Відкриття УАН і університетів. Література, театральне, музичне і хорове мистецтво. Революційна доба і українська церква.	Учень: показує на карті основні місця і території, пов'язані з розвитком освіти, науки та мистецтва. На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, явища, процеси та пам'ятки культури цього періоду; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.
3	Тема 5. ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ У 1900— 1920-ті рр. Процеси модернізації економічного і соціального життя на початку ХХ ст. Зміни у повсякденному житті населення. Політичне життя. Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Вплив Першої світової війни на соціальне і економічне життя. Жителі краю — учасники Першої світової війни. Події української революції на території краю. Ставлення населення до полiтичних подій. Руйнація традиційного способу життя. Вплив військово-політичних подій 1918— 1920 рр. на становище в краї. Зміни влади, перерозподіл власності та ставлення населення до цих процесів. Повсякденне життя мешканців краю. Особливості культурних процесів. Внесок діячів культури краю в розвиток вітчизняної культури.	Учень: показує на карті просторові межі краю і описує особливості адміністративно-територіального устрою в 1900—1920-ті рр., характеризує на основі карти модернізаційні процеси, події Першої світової війни, української революції та національних змагань, що відбувалися на території краю. Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії. Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток). Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
1	Узагальнення
2	Резервний час

11-й клас

(35 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Україна в роки загальноєвропейської стабiлiзації та світової економічної кризи. Неп та його наслідки. Радянська модернізація України. Колективізація, голодомор. Особливості розвитку західноукраїнських земель у складі іноземних держав. Друга світова війна і Україна. Шляхи післявоєнної відбудови.	Учень: визначає хронологічні межі процесів радянської модернізації та співвідносить їх із загальноєвропейськими та світовими періодами стабілізації та економічної кризи, хронологічні рамки Другої світової та Великої Вітчизняної війни. Показує на карті території України, охоплені процесом радянської модернізації та визначає їх господарську спеціалізацію, території Західної України, де відбувалось піднесення національно-визвольного руху, території, на яких відбувалися події Другої світової та Великої Вітчизняної війни. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує і порівнює процеси радянської модернізації суспільного та повсякденного життя з загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку індустріального суспільства; порівнює зміст понять "Друга світова війна" та "Велика Вітчизняна війна"; визначає вплив Другої світової та Великої Вітчизняної війн на життя населення. Визначає та обґрунтовує зв'язки між основними етапами розвитку СРСР і України, європейського та світового співтовариства і України.
6	Тема 1. УКРАЇНСЬКА РCР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ (1921—1928 рр.) Внутрішнє і міжнародне становище. Державний статус України в 1921—1922 рр. Утворення СРСР. Статус УСРР у складі Радянського Союзу. Ставлення політичних сил і населення України до її членства в СРСР. Голод 1921—1923 рр. Допомога радянських і зарубіжних організацій голодуючим. Впровадження непу в Україні. Економічне і соціальне життя населення в роки непу. Зміни в становищі жінок. Підсумки непу. Політика влади у царині культури. "Українiзація" (коренізація). Ставлення влади та населення до "українізації". Освіта. Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих. Релігійне життя в Україні. Формування нового укладу повсякденного життя і нової системи цінностей.	Учень: визначає хронологічні межі періоду економічної та соціальної стабілізації в Україні та співвідносить їх з аналогічним періодом в країнах Європи та світу, хронологічну послідовність головних подій цього періоду. Показує на карті та пояснює зміни у територіально-адміністративному устрої України у 1921—1928 рр. На основі різних джерел інформації: аналізує, узагальнює факти та контроверсійні точки зору щодо входження України до складу СРСР та обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; характеризує і порівнює прояви і процеси стабілізації економічного й соціального життя в Україні за часів непу з аналогічними загальноєвропейськими та світовими; узагальнює основні факти щодо непу в Україні та формулює власну оцінку щодо цієї політики; описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення; визначає сутність політики українізації, співставляє різні точки зору щодо її оцінки; визначає та обґрунтовує зв'язки між політикою непу, входженням України до складу СРСР, політикою "українізації" та основними тенденціями розвитку культури і духовного життя.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 2. РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ (1929—1938 рр.) Перехід до форсованої індустріалізації. Директивне господарювання. Соціалістичне змагання. Результати перших п'ятирічок. Життя і побут радянських людей у місті. Доля радянської жінки. Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Перехід до суцільної колективізації. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств. Змiни у житті, побуті й психології селян. Голодомор 1932—1933 років в Україні. "Закон про п'ять колосків". "Хлібозаготівлі" та їх суть. Масштаби та наслідки голодомору. Зміни в соціальному складі населення. Формування партійно-бюрократичної номенклатури. Масові репресії та їх жертви. Конституція УРСР 1937 р. Пропагандистський ідеал радянської людини. Зміни у масовій психології та свідомості населення. Становище у галузі освіти. Досягнення науки та гальмівні чинники в її розвитку. Література і мистецтво. "Розстріляне відродження". Політика держави щодо церкви та її наслідки.	Учень: визначає хронологічні межі періоду в Україні та співвідносить їх із подіями і процесами в країнах Європи та світу, хронологічну послідовність головних подій цього періоду, складає синхроністичну та хронологічну таблицю. Показує на карті основні індустріальні об'єкти, побудовані за часів модернізації, та місця, пов'язані з подіями періоду суцільної колективізації та голодомору. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує і порівнює явища і процеси радянської модернізації суспільного та повсякденного життя з загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку індустріального суспільства; описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення між собою та з періодом непу; аналізує, узагальнює факти та різні точки зору щодо причин та наслідків процесу радянської модернізації України, обґрунтовує власну позицію з цього питання, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; визначає сутність політики колективізації, співставляє різні точки зору щодо її оцінки; узагальнює основні факти щодо голодомору в Україні та формулює власну оцінку цих подій; характеризує культурні процеси та оцінює підсумки культурницької діяльності більшовиків; визначає та обґрунтовує зв'язки між радянською модернізацією і масовими репресіями в Україні та зрушеннями у повсякденному житті й масовій психології, "розстріляним відродженням" та основними тенденціями в культурному житті.
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 3. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 1921— 1938 рр. Правовий статус Східної Галичини та українських північно-західних земель у складі Польщі. Осадництво. Промисловість і сільське господарство. Українська кооперація. Економічне і соцiальне становище населення. Політична ситуація. "Пацифікація". Розгортання українського національного руху. Прояви культурного життя. Українські землі у складі Румунії. Економічне і соціальне становище українського населення. Татарбунарське повстання. Діяльність українських політичних партій і рухів. Культурне життя. Входження Закарпаття до складу Чехословаччини. Економічне і соціальне становище населення. Культурне життя. Течії у громадсько-полiтичному житті українців: русофільство, русинство, українофільство. Надання автономії та проголошення незалежності Карпатської України. Приєднання Закарпаття до Угорщини.	Учень: визначає хронологічну послідовність головних подій на західноукраїнських землях цього періоду, співвідносить їх із подіями і процесами в радянській Україні, країнах Європи, складає синхроністичну таблицю. Показує на карті західноукраїнські землі, що увійшли до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини, регіони, охоплені різними течіями опозиційного руху. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує і порівнює явища і процеси економічного розвитку, суспільного та повсякденного життя на західноукраїнських землях із проявами суспільного та повсякденного життя в УРСР за часів непу та радянської модернізації; описує та порівнює зрушення у повсякденному способі життя різних верств українського населення у складі різних держав; аналізує, узагальнює факти та різні точки зору, визначає причини та наслідки важливих подій і явищ політичного, соціального та культурного життя західноукраїнських земель, формулює власні оцінки цих подій; обґрунтовує власну позицію щодо причин виникнення та існування Карпатської України, викладає її у формі усної відповіді та історичного есе; визначає сутність політики посадництва й "пацифікації" та інших проявів національної політики щодо українського населення в Польщі, Румунії та Чехословаччини, співставляє різні точки зору щодо її оцінки; визначає та обґрунтовує зв'язки між особливостями правового статусу західноукраїнських земель та національною політикою іноземних держав і зрушеннями у повсякденному, культурному житті й масовій психології.
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 4. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939—1945 рр.). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941—1945 рр.) Україна в геополітичних планах СРСР і Нiмеччини. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Початок Другої світової війни. Вступ Червоної армії на територію Західної України. Радянізація західних областей України. Становище в Україні в 1939 — у першій половині 1941 рр. Початок Великої Вітчизняної війни. Відступ Червоної армії. Мобілізаційні заходи та евакуація. Військові події 1941—1942 рр. Окупація України. Нацистський "новий порядок". Рух Опору та його течії. Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН та УПА. Життя населення України в умовах окупації. Концтабори та масове знищення людей. Холокост. Остарбайтери. Життя в евакуації. Життя жінок і дітей. Початок визволення України. Бої на Лівобережжі. Визволення Києва. Звільнення Правобережної та Південної України. Примусове виселення з Криму в східні райони СРСР татар, греків, вірмен. Завершення вигнання окупантів з України. Становище в західних областях. Завершення Великої Вітчизняної війни. Героїзм українського народу. Ціна перемоги. Освіта, наука, преса в роки війни. Евакуація вузів і наукових установ та їх діяльність у радянському тилу. Література і мистецтво. Внесок діячів науки та культури у перемогу над Німеччиною та її союзниками.	Учень: визначає хронологічну послідовність подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн початкового їх періоду та його основні етапи. Спираючись на карту та інші джерела інформації, характеризує геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України, показує на карті території, де відбувались воєнні події Другої світової та Великої Вітчизняної війн і розгортався рух опору. На основі різних джерел інформації: порівнює ставлення до війни різних верств населення та полiтичних сил в українських землях; описує героїчні події Великої Вітчизняної війни; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з війною; характеризує та порівнює діяльність національного та партизанського антифашистських рухів, дає їм власну оцінку; порівнює різні точки зору щодо діяльності ОУН і УПА за часів війни, дає їм власну оцінку; складає характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнює різні точки зору, що існують в історичній науці, відносно подій та етапів Другої світової та Великої Вітчизняної війн та визначає власну позицію; розповідає про ціну перемоги та висловлює власну позицію щодо ролі війн у житті людства.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 5. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ (1945 — ПОЧАТОК 50-х рр.) Адміністративно-територіальні зміни. Україна в ООН та інших міжнародних організаціях. Внутрішньополітичне та економічне становище республіки. Відбудовчі процеси у господарстві. Голод 1946—1947 рр. Зміни в житті та у побуті населення. Відновлення радянізації західних областей України. Придушення національно-визвольного руху. Життя населення в умовах протистояння радянської влади та ОУН і УПА. Становище церкви. Особливості суспільно-політичного життя. Відбудова і розвиток системи освіти. Наука. Ідеологічні кампанії. Становище творчої інтелiгенції. Література і мистецтво.	Учень: визначає хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду. Пояснює на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої та відбудовчі процеси у промисловості. На основі різних джерел інформації: характеризує зовнішньополітичну діяльність УРСР, співставляє різні точки зору щодо цього питання та дає їй власну оцінку; визначає умови і особливості відбудовчих процесів в Україні у порівнянні з загальноєвропейськими варіантами післявоєнної конверсії та відбудови; розповідає про життя населення західних областей в умовах протистояння радянській владі; порівнює першу та другу хвилі радянізації західних областей; характеризує протистояння радянської влади та національно-визвольного руху в західних областях України, співставляє різні точки зору щодо цього питання та дає їм власну оцінку; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з відбудовчими процесами; визначає зв'язки між відбудовчими процесами, особливостями політичного життя та суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя.
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 6. НАШ КРАЙ У 1921 — НА ПОЧАТКУ 50-х рр. Особливості адміністративно-територіального устрою, економічного і соціального розвитку краю у 1921—1938 рр. Зміни у повсякденному житті населення. Духовне життя, звичаї, традиції, побут. Політичне життя. Вплив Другої світової та Великої Вітчизняної воєн на соціальне й економічне життя. Жителі краю — учасники війни. Зміни у повсякденному житті населення в умовах війни. Становище у краї після війни та особливості відбудовчих процесів. Повсякденне життя мешканців краю у післявоєнні роки. Особливості процесів культурного і духовного життя. Здобутки діячів культури краю.	Учень: показує на карті просторові межі краю і описує зміни в адмiністративно-територіальному устрої в 1921—1950 рр., характеризує на основі карти модернізаційні та відбудовчі процеси, події Другої світової та Великої Вітчизняної війн, що відбувалися на території краю. Хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії. Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток). Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
1	Узагальнення
1	Резервний час

12-й клас

(70 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, проведення державної підсумкової атестації (незалежного зовнішнього тестування). Україна в умовах біполярного світу у 50-ті — першій половині 80-х рр. ХХ ст. Процеси лібералiзації суспільства. Зародження дисидентського руху. Шістдесятники. Період застою: наростання кризових явищ в житті суспільства. Посилення процесів русифікації. Друга хвиля дисидентського руху. Україна в умовах загальносвітових та європейських інтеграційних процесів і розпаду СРСР (1985—1991 рр.). Процеси демократизації українського суспільства за часів "перебудови". Утворення громадських організацій і рухів. Формування багатопартійної системи. Зростання соцiальної активності населення. Україна в умовах світової глобалізації. Проголошення незалежності. Основні тенденції розвитку держави. Проблеми реформування суспільства, прийняття Конституції України. Політичні, економічні, соціальні процеси на рубежі тисячоліть. Зміни у повсякденному житті.	Учень: визначає і пояснює хронологічні межі основних періодів розвитку українського суспільства у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Показує на карті кордони сучасної незалежної України, пояснює на основі карти основні тенденції розвитку промисловості та сільського господарства у 50—80-ті роки ХХ ст. На основі аналізу різних джерел інформації: характеризує і порівнює основні тенденції розвитку українського суспільства у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. з процесами еволюції суспільного та повсякденного життя із загальноєвропейськими та світовими процесами розвитку суспільства; визначає і пояснює на життєвих прикладах зміст понять "відлига", "застій", "перебудова", "дисидентський рух", "національно-визвольний рух", "правозахисний рух"; визначає прояви впливу системної суспільної кризи в СРСР на повсякденне життя українського населення; формулює і конкретизує на прикладах особливості розвитку України на різних етапах її розвитку у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.; визначає та обґрунтовує зв'язки між основними етапами розвитку СРСР і України, європейського та світового співтовариства і України.
6	Тема 1. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (1953—1964 рр.) Внутрішньополітичне становище України у середині 50-х рр. Входження Кримської області до складу УРСР. Стан промисловості та сільського господарства. Соціальне та економічне життя населення. ХХ з'їзд КПРС і початок лібералізації. Реабiлітація політичних в'язнів. Ставлення в суспільстві до діяльності М. Хрущова. Загострення боротьби серед вищого партійного керівництва України. Зміни в управлінні господарством. Розвиток промисловості. Аграрна політика у другій половині 50-х — першій половині 60-х рр. ХХ ст. Нові явища у соціальній сфері. Зрушення у повсякденному житті населення. Науково-технічна революція. Реформи освiти. Здобутки науки. Посилення русифікації. "Відлига" в українській літературі та у мистецтві. "Шістдесятництво" в українській культурі. Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості.	Учень: на основі різних джерел інформації: характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України на початку 50-х років ХХ ст.; описує прояви процесів лібералізації в різних сферах життя українського суспільства, співставляє різні точки зору щодо процесів лібералізації в Україні та дає їм власну оцінку; визначає сутність і значення дисидентського руху, характеризує особливості його зародження в Україні та його вимоги у порівнянні з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з процесами лібералізації суспільства; аналізує явища суспільного життя, визначає причини та наслідки реформ; характеризує основні тенденції в розвитку культури та її вплив на українське суспільство; визначає зв'язки між процесами лібералізації суспільства, особливостями політичного життя та суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя; доводить, що процеси лібералізації здійснили вплив на зростання національної самосвідомості.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 2. УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (СЕРЕДИНА 60-х — ПОЧАТОК 80-х рр.) Статус Комуністичної партії. Конституція УРСР 1978 р. Суспільна свідомість та моральний стан суспільства. Спроби реформування економіки в другій половині 60-х років. Посилення бюрократичного централізму. Економічне становище УРСР у 70-ті — на початку 80-х рр. ХХ ст. Матеріальний рівень життя населення. Зміни в соціальній та у національній структурі населення. Здобутки і проблеми розвитку соціальної сфери. Привілейоване становище партійно-державної номенклатури. Повсякденне життя населення. Освіта. Стан науки: здобутки і проблеми. Розвиток літератури. Формування опозиційних течій і реакція на них влади. Суперечливі тенденції в розвитку українського мистецтва. Духовне життя і моральні цінності суспільства. Активізація опозиційного руху в другій половині 60-х — на початку 70-х років. Форми діяльності дисидентів.	Учень: визначає хронологічну послідовність та зв'язки між головними подіями періоду "застою" в Україні. Пояснює на основі карти основні тенденції економічного і соціального розвитку України у 60—80-ті роки ХХ ст. На основі різних джерел інформації: характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 60-х — першій половині 80-х років ХХ ст.; порівнює реформи за часів М. Хрущова з реформами другої половини 60-х рр., визначаючи їх причини та наслідки; визначає, пояснює на прикладах поняття "застій", дає власну оцінку цьому періоду життя України; характеризує та порівнює основні вимоги дисидентського руху в Україні в умовах лібералізації суспільства з вимогами другої хвилі опозиційного руху наприкінці 60-х — в 70-ті рр., співвідносить його прояви з міжнародними нормативно-правовими актами щодо захисту прав людини того часу; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з кризовими процесами у суспільстві періоду застою; аналізує різні точки зору щодо оцінки періоду застою і його проявів в Україні; визначає власну позицію щодо питання про системну кризу радянського суспільства, зв'язки між цими процесами та особливостями політичного життя й суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя в Україні; характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку культури другої половини 60-х — середини 80-х рр. ХХ ст.; висловлює і аргументує власну точки зору щодо кризи суспільної свідомості та початку формування подвійної моралі радянського суспільства.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
6	Тема 3. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ Й ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ (1985—1991 рр.) Причини та початок "перебудови", її особливості в Україні. Чорнобильська катастрофа. Ставлення населення до процесів перебудови. Політика "прискорення" та її наслідки в Україні. Рівень життя населення. Розгортання страйкового руху. Гласність та лібералізація. Зрушення у полiтичному житті України. Пожвавлення громадської активності. Формування багатопартійної системи. Активізація національного руху у другій половині 80-х років. Формування національних громадських організацій і об'єднань. Початок та проблеми релігійного відродження. Результати виборів до Верховної Ради УРСР і місцевих рад 1990 р. Декларація про державний суверенітет України. Загострення політичного протистояння. Україна у загальносоюзних суспільно-політичних процесах у першій половині 1991 року. Спроба державного перевороту в СРСР. ДКНС і українське суспільство. Проголошення незалежності України. Референдум 1 грудня 1991 р. і вибори Президента України. Розпад СРСР.	Учень: визначає хронологічну послідовність головних подій періоду "перебудови" в Україні та проголошення незалежності, складає синхроністичну таблицю подій в Україні, в Європі, в світі. Показує на карті кордони незалежної України. На основі різних джерел інформації: характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у другій половині 80-х — на початку 90-х рр. ХХ ст.; аналізує та порівнює явища суспільного життя кінця 80-х — початку 90-х рр., визначаючи причини активізації соціально-полiтичного життя населення; співставляє різні точки зору щодо процесів перебудови в Україні та дає їм власну оцінку; визначає та характеризує причини розпаду СРСР і утворення незалежної України, аргументує власну позицію; визначає та описує становище в Україні після розпаду СРСР; порівнює процеси і явища суспільного життя в Україні та інших регіонах СРСР у цей період, визначає спільне та особливе; характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства на початку 90-х рр.; описує повсякденне життя та визначає зміни, пов'язані з процесами "перебудови" суспільного життя, розпаду СРСР та утворення незалежної України; визначає зв'язки між процесами "перебудови" радянського суспільства та особливостями політичного та соціально-економічного життя українського суспільства.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
7	Тема 4. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ Початок державотворчих процесів: особливості розбудови законодавчої, виконавчої та судової влади в Україні. Президенти незалежної України. Формування партійно-політичної системи. Участь населення у державотворчих процесах. Значення прийняття Конституції України (1996 р.). Стан господарства після розпаду СРСР. Спроби реформування економіки. Роздержавлення, приватизація та фінансова система України. Соціальне та економічне становище населення. Основні тенденції розвитку економіки в другій половині 90-х років. Пошуки шляхів стабілізації на початку ХХІ ст. Здійснення аграрної реформи. Включення населення у ринкові відносини. Кроки до інтеграції української економіки у європейський та світовий економічний простір. Основні принципи зовнішньої політики незалежної України. Ядерне роззброєння. Україна в міжнародних організаціях. Пошуки зовнішньополітичних орієнтирів наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.	Учень: визначає хронологічну послідовність головних подій періоду розбудови незалежної держави. Пояснює на основі карти співвідношення політичних сил в Україні, показує на карті території України, навколо яких періодично виникає напруженість у відношеннях із сусідніми державами. На основі різних джерел інформації: характеризує внутрішньополітичне та соціально-економічне становище України у 90-ті роки — на початку ХХІ ст., співставляє різні точки зору щодо процесів розбудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави та дає їм власну оцінку; визначає та характеризує основні напрямки зовнішньої політики України в умовах загальноєвропейських та світових процесів інтеграції; описує зміни у повсякденному житті та свідомості населення, визначає їх взаємозв'язок з перетвореннями суспільного життя. визначає власну позицію щодо питання про суперечливі процеси розбудови незалежної держави в Україні, зв'язки між ними та особливостями політичного й економічного життя; характеризує і пояснює основні чинники, особливості й тенденції розвитку українського суспільства кінця ХХ — початку ХХІ ст.; висловлює і аргументує власну точку зору щодо перспектив економічного, політичного і соціального розвитку України.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 5. ЕТНОСОЦІАЛЬНІ ТА КУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ ст. Демографічні зміни. Соціальна диференціація суспільства. Міжнаціональні відносини. Внесок національних меншин в економічний, полiтичний і духовний розвиток України. Ціннісні орієнтації населення. Основні чинники та особливості розвитку культури в Україні. Модернізація національної системи освіти. Основні тенденції розвитку науки. Здобутки української літератури і мистецтва. Фізична культура, спорт. Досягнення і проблеми української культури на початку ХХІ ст. Основні чинники та особливості релігійного життя України в умовах незалежності. Взаємовідносини державної влади та релігійних конфесій. Стан навколишнього середовища та проблеми охорони довкілля. Подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Міжнародне співробітництво у сфері охорони довкілля. Екологічні проблеми початку ХХІ ст.	Учень: показує на карті основні місця і території, пов'язані з сучасним розвитком освіти, науки та мистецтва. На основі різних джерел інформації: визначає і характеризує основні чинники, особливості розвитку, явища, етносоціальні, культурні та інші процеси цього періоду; порівнює ідеї та цінності, що були характерні для радянської культури з сучасними державотворчими ідеями та культурними цінностями українців; оцінює внесок окремих діячів у вітчизняну культуру; порівнює шляхи і прояви процесів духовного й національного відродження українського народу з аналогічними процесами у постсоціалістичних країнах та державах колишнього СРСР, які виникли у 90-ті роки ХХ — на початку ХХІ ст.; визначає і характеризує основні тенденції етносоціального та культурного життя України, дає їм власну оцінку.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 6. УКРАЇНА В СУЧАСНОМУ СВІТІ Україна в умовах глобалізації. Участь у миротворчих процесах. Науково-технічний прогрес та економічне співробітництво. Розвиток засобів масової комунікації та інформації. Інтеграція України у світовий інформаційний простір. Україна у європейському і світовому гуманітарному і освітньому просторі. Участь України у міжнародних програмах обміну та проектах співробітництва в галузі освіти, науки, культури та гуманітарної взаємодії.	Учень: визначає хронологічну послідовність подій, пов'язаних із участю України у світових процесах глобалізації та інтеграції. На основі різних джерел інформації: характеризує зміни у житті українського суспільства та діяльності держави в умовах глобалізації та інтеграційних процесів, співставляє різні точки зору щодо визначальних векторів інтеграції України у світове співтовариство та дає їм власну оцінку; описує здобутки України щодо інтеграції у європейський, світовий, гуманітарний та освітній простір.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
3	Тема 7. НАШ КРАЙ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст. Особливості економічного і соціального розвитку краю у 50—70-ті рр. ХХ ст. Зміни у повсякденному житті населення. Політичне, духовне і культурне життя, звичаї, традиції, побут. Особливості економічного, соціального і культурного розвитку краю у першій половині 80-х рр. ХХ ст. Проблеми та протиріччя процесу перетворень у другій половині 80-х рр. ХХ ст. Прояви соціальної активності населення. Зміни у повсякденному житті населення. Соціально-економічне і політичне життя краю за умов незалежності. Особливості розвитку освіти, науки, культури.	Учень: хронологічно співвідносить основні події та історичні процеси в краї з подіями і процесами вітчизняної та європейської історії. Показує на карті просторові межі краю і описує адміністративно-територіальний устрій краю у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст., характеризує на основі карти найважливіші особливості та прояви соціально-економічного й культурного життя, що відбувалися на території краю. Описує побут, повсякденне життя людей краю на основі аналізу та узагальнення даних різних джерел інформації (текстів, фрагментів історичної літератури, письмових та речових історичних джерел, ілюстрацій, фондів та експонатів музеїв, історичних пам'яток, спогадів очевидців). Характеризує особливості духовного та суспільного життя мешканців краю, порівнюючи з аналогічними явищами та процесами на інших територіях України.
2	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
9	Повторення до державної підсумкової атестації (незалежного зовнішнього тестування)
4	Резервний час

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

(інтегрований курс)

6-й клас

(70 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручником. Вступ до історії стародавнього світу. Періодизація історії людства. Своєрідність епохи Стародавнього світу як першого періоду в історії людства. Історичні джерела. Відлік часу в історії.	Учень: називає хронологічні межі історії стародавнього світу, основні види історичних джерел. Правильно застосовує відлік часу до н. е. та н. е. Пояснює поняття: "стародавній світ", "історичне джерело", "археологічні пам'ятки". Наводить приклади історичних джерел. Висловлює судження про своєрідність епохи стародавнього світу.
6	Тема 1. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Виникнення людини. Залюднення Європи. Основні теорії походження людини. Поява пралюдей, їх розселення на території Європи і, зокрема, на Україні. Освоєння давньою людиною теренів Європи. Зміни природних умов. Найвідоміші стоянки на території Європи і, зокрема, на Україні. Поява людини сучасного типу. "Людина розумна": розселення, зовнішній вигляд. Життя та заняття. Виникнення рільництва і скотарства. Криза мисливства. Перші землероби та скотарі. Формування суспільства і влади. Зародження ремесла. Найдавніші металурги. Розвиток громади. Первісні системи влади. Перші землероби та скотарі на території України. Трипільська археологічна культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури. Скотарі степу. Культура та вірування людей за первісних часів. Поява знань, їх прикладний характер. Поява мистецтва та релігійних вірувань.	Учень: називає хронологічні межі палеоліту, неоліту, енеоліту та бронзового віку; основні заняття людей за різних періодів первісного суспільства; головні винаходи людства доби пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту, характерні риси духовного життя найдавніших мисливців, скотарів і землеробів; найвідоміші стоянки в Україні на різних етапах кам'яного та мідно-кам'яного віку. Показує на карті місця палеолітичних стоянок, напрямки залюднення Європи, зокрема території України, території розселення представників землеробських та скотарських культур. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "культурний шар", "стоянка", "людина розумна", "палеоліт", "мезоліт", "неоліт", "енеоліт", "археологічна культура", "трипільська культура", "осілий і кочовий спосіб життя", "релігія". Описує життя найдавніших та давніх людей, "людини розумної", носіїв трипільської культури. Порівнює основні типи людини, її занять та способу життя за палеоліту; спосіб життя носіїв землеробських та скотарських культур за енеоліту; Висловлює судження про походження людини, культури і релігії.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 2. ДАВНІЙ ЄГИПЕТ Утворення Єгипетської держави. Природно-географічні умови Єгипту. Ніл. Населення. Об'єднання Єгипту. Влада і культ фараона. Будівництво пірамід. Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Зрошувальне землеробство. Повсякденне життя. Ремесла. Структура суспільства. Органiзація виробництва. Розквіт Давньоєгипетської держави. Перетворення Єгипту в могутню державу в середині II тис. до н. е. Реформа Ехнатона. Війни Рамзеса II з хеттами. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е. Релігія, міфологія, культура Давнього Єгипту. Давньоєгипетські міфи. Найдавніші культи. "Суд Озіріса". Релігія в житті єгиптян. Писемність і освіта. Наукові знання. Література. Архiтектура та мистецтво.	Учень: називає час утворення єдиної держави у Єгипті, правління Тутмоса ІІІ, Ехнатона, Рамзеса ІІ, правильно застосовує відлік років до нашої ери; імена найвідоміших фараонів, головних давньоєгипетських богів, заняття єгиптян, найважливіші досягнення давньоєгипетської культури, господарства, структури суспільства, побуту давніх єгиптян. Показує на карті долину ріки Ніл, територію Єгипетської держави, район найбільших пірамід, основні столиці Єгипту, напрямки військових походів єгиптян (в Нубію, Палестину, Сирію). Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "держава", "цивілізація", "фараон", "жрець", "ієрогліф", "папірус", "міф". Описує умови життя та праці давніх єгиптян, пам'ятники писемності. Наводить приклади відбиття у міфах та релігії життя єгиптян, розвитку культури. Пояснює вплив природних умов на життя людей у Давньому Єгипті. Визначає особливості держави у Давньому Єгипті, господарського і духовного життя.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 3. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ Найдавніші держави Дворіччя. Давній Вавилон. Природа і населення Дворіччя. Тигр і Євфрат. "Міста-держави" III тис. до н. е. Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське і повсякденне життя. Суспільство. Міфи. Ассирія. Ассирія в II тис. до н. е. Утворення та розквіт Ассирійської імперії. Загибель Ассирії. Фінікія. Фінікійські "міста-держави". Фінiкійські мореплавці. Заснування колоній. Давньоєврейське царство. Заселення євреями Палестини, виникнення Ізраїлю та Іудеї. Царство Давида і Соломона. Рух пророків. Палестина під іноземним пануванням. Халдейське царство. Утворення Халдейського царства. Розбудова Вавилона. Завоювання Вавилонії персами. Перська держава. Природа та населення Іранського нагір'я. Виникнення Перської держави. Царювання Дарія I. Загибель Перської держави. Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійці. Скіфи: розселення, заняття, духовний світ. Скіфо-перські війни. Велика Скіфія.	Учень: називає час, на який припадає поява та розквіт Вавилона, Ассирії, Фінікії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, Великої Скіфії, походів Дарія І; найвідоміших правителів держав Дворіччя; заселення кіммерійцями, скіфами Північного Причорномор'я; культурні здобутки та особливості релігії народів Передньої Азії. Показує на карті територію Дворіччя, Давнього Вавилона, Ассирії, Фінiкії, Давньоєврейського і Халдейського царств, Перської держави, важливі територіальні зміни цих держав, напрями походів ассирійських і перських царів. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "клинопис", "закон", "імперія", "місто-держава", "пектораль". Описує найзначніші пам'ятки культури народів Передньої Азії. Порівнює географічні умови Дворіччя та Давнього Єгипту, вірування їх народів, культурні здобутки населення Дворіччя та Давнього Єгипту. Пояснює вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Дворіччі, причини загибелі держав у Передній Азії. Визначає внесок держав Передньої Азії у світову культуру, особливості господарювання народів Дворіччя.
1	Узагальнення
4	Тема 4. ДАВНІ ІНДІЯ І КИТАЙ Давня Індія. Природно-географічні умови Індії. Найдавніша цивілізація в долині Інду. Прихід аріїв. Поява цивілізації в долині Гангу. Господарське та повсякденне життя. Держава Ашоки. Варни і касти. Релігія та культура Давньої Індії Найдавніші культи. Буддизм. Індуїзм. Культура. Давній Китай. Природно-географічні умови. Господарське та повсякденне життя. Давньокитайські імперії. Велика китайська стіна. Релігія та культура Давнього Китаю Міфи та релігійні уявлення. Конфуцій і конфуціанство. Культура.	Учень: називає час виникнення цивілізації в Індії та Китаї, розквіту Індії за царя Ашоки, появи могутньої держави в Китаї за Цінь Шіхуанді; найвідоміших правителів Індії та Китаю, засновників буддизму та конфуціанства; особливості природних умов, основні досягнення культури Індії та Китаю; варни і касти в Індії; характерні риси господарського та суспільного життя Індії та Китаю. Показує на карті центри індійської та китайської цивілізацій, території держави Мауріїв та імперії Цінь. Великий китайський мур. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "буддизм", "конфуціанство", "варни", "касти". Описує умови життя стародавніх індійців та китайців, пам'ятки культури та писемності. Наводить приклади розвитку культури в Індії та Китаї, розквіту і занепаду стародавніх держав в Індії та Китаї. Визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування у Індії та Китаї, внесок давніх Індії та Китаю у скарбницю світової культури. Пояснює причини виникнення і занепаду держав у Індії та Китаї.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання до тем 3 та 4
6	Тема 5. ГРЕЦІЯ В II — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ I тис. до н. е. Природа й населення Давньої Греції Природа та географічне положення Балканського півострова і островів Егейського моря. Населення Давньої Греції та довколишніх земель. Мінойська палацова цивілізація Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття мінойської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад мінойської палацової цивілізації. Ахейська палацова цивілізація Перекази про ахейців. Археологічне відкриття ахейської цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад ахейської палацової цивілізації. Греція в ХІ—VІ ст. до н. е. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Господарське життя. Військова організація та організація влади. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація. Давня Спарта Виникнення спартанської держави. Закони Лiкурга. Соціальний та державний устрій Спарти. Посилення Спарти у другій половині VІ ст. до н. е. Утворення Афінської держави Міфи про давню історію Аттики. Об'єднання Аттики. Закони Драконта. Реформи Солона. Тиранія в Афінах. Повалення тиранії і завершення формування афінської держави.	Учень: називає час розквіту Критської та Мікенської цивілізацій, дату Троянської війни, час відкриття археологами Критської та Мікенської цивілізацій; Гомерівський період в історії Греції, час великої грецької колонізації, реформ Солона, основні грецькі міфи Критського та Троянського циклів, їх героїв, основні заняття греків, характерні риси Критської та Мікенської цивілiзацій. Показує на карті території Критської та Ахейської цивілізацій, Пелопоннес, Лаконіку, Аттику, напрями морських походів ахейців та вторгнення дорійців, напрями грецької колонізації. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "тиранія", "громадянин", "спартанське виховання", "колонія", "метрополія". Наводить приклади культурних досягнень на Криті й у Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав. Порівнює соціальний та державний устрій Спарти й Афін. Визначає вплив природних умов на життя людей та їх релігійні вірування на Балканському півострові та островах Егейського моря.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
5	Тема 6. ГРЕЦІЯ В V—ІV ст. до н. е. Греко-перські війни Перське вторгнення в Грецію. Марафонська битва. Похід Ксеркса. Саламінська битва. Перший Афінський морський союз. Розквіт афінської демократії Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій. Афінське суспільство. Основні принципи афінської демократії, права і обов'язки громадянина. Пелопоннеська війна. Побут, традиції і господарювання греків. Грецька культура Повсякденне життя, звичаї й традиції стародавніх греків. Сім'я та шлюб, виховання дітей. Грецька економіка. Релігія. Міфи про богів та героїв. Основні релігійні центри. Релігійні свята. Олімпійські ігри. Виникнення науки. Література і театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура. Античні міста-держави у Північному Причорномор'ї. Найголовніші міста-колонії. Суспільне, господарське та духовне життя у колоніях.	Учень: називає час греко-перських війн, початку Олімпійських ігор, правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; утворення античних колоній у Причорномор'ї; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, полiтичного устрою Афін доби Перікла; найзначніших політичних та культурних діячів Греції, архітектурні стилі (дорійський, іонійський, коринфський), головні заняття греків, імена грецьких героїв та міфічних персонажів. Показує на карті перебіг греко-перських війн та місця основних битв, античні колонії Північного Причорномор'я. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "демос", "демократія", "тиранія", "громадянин", "спартанське виховання", "атлет", "стратег", "Олімпійські ігри", "колонія", "метрополія". Описує умови життя давніх греків, пам'ятки культури та писемності; життя у грецьких містах-колоніях Північного Причорномор'я. Визначає внесок грецької цивілізації у світову культуру, наслідки греко-перських війн, Пелопоннеської війни. Пояснює причини створення грецьких колоній у Північному Причорномор'ї.
1	Узагальнення
3	Тема 7. ЕЛЛІНІЗМ Криза грецької державності та піднесення Македонії Політична роздробленість Греції і усобиці в середині ІV ст. до н. е. Посилення Македонії за часів Філіппа II. Підкорення Греції Македонією. Східний похід Олександра Македонського Перебіг Східного походу, основні битви. Створення держави Олександра Македонського. Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністична культура Утворення та розквіт елліністичних держав. Суть еллінізму. Культура і наука.	Учень: називає час політичної роздробленості Греції, існування імперії Олександра Македонського та елліністичних держав, дати правління Філіппа ІІ та Олександра Македонського; історичних діячів, пам'ятки культури епохи еллінізму; характерні риси еллінізму. Показує на карті територію Македонського царства у середині ІV ст. до н. е., імперію Олександра Македонського, елліністичних держав, напрями походів Олександра Македонського, місця головних битв. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "еллінізм", "гегемонія". Описує пам'ятки культури епохи еллінізму, Олександрію Єгипетську, основні битви Східного походу. Наводить приклади могутності держави Олександра Македонського, проявів рис характеру Олександра Македонського, розвитку культури епохи еллінізму. Пояснює причини втрати Елладою незалежності, розпаду держави Олександра Македонського.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання до тем 6 та 7
3	Тема 8. ДАВНІЙ РИМ У VІІІ—І ст. до н. е. Природні умови Італії та виникнення Риму Природа і населення Апеннінського півострова. Виникнення Рима та правління царів. Римська республіка V — середини III ст. до н. е. Римська республіка: організація влади, суспільство. Господарювання римлян. Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії. Боротьба Риму за панування в Середземномор'ї. Римська республіка. ІІ—І ст. до н. е. Війни Риму в Східному Середземномор'ї. Суспільно-політична боротьба в Римі. Римське суспільство II—I ст. до н. е. Диктатура Сулли. Перший тріумвірат.	Учень: називає час утворення Римської республіки, завоювання Римом Італії, виникнення Риму, війн Риму з Карфагеном, встановлення диктатури Сулли, повстання Спартака, першого тріумвірату; історичних осіб цієї доби, головних богів римського пантеону, основні джерела рабства; характерні риси Римської республіки, римського права. Показує на карті Апеннінський півострів, міста Рим, Карфаген, території, завойовані Римською республікою у ІІ ст. до н. е. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "республіка", "консул", "народний трибун", "право", "вето", "патриції", "плебеї", "сенат", "легіон", "тріумф", "провінція", "гладіатор". Порівнює грецьку і римську системи державного правління, грецьку та римську міфологію, умови життя, господарство та побут греків та римлян. Наводить приклади політики Риму "Розділяй і володарюй", суспільно-політичної боротьби в Римі у ІІ—І ст. до н. е. Пояснює причини ліквідації царської влади і встановлення республіки, причини війн Риму з Карфагеном.
1	Узагальнення
5	Тема 9. ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ ТА РАННЯ ІМПЕРІЯ Диктатура Гая Юлія Цезаря Встановлення диктатури Гая Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і загибель республіки. Римська імперія в I—II ст. н. е. Принципат Августа. Правління династії Юліїв-Клавдіїв і Флавіїв. Династія Антонінів. Римська релігія та культура Римська релігія. Культура доби республіки. Культура імператорського Риму. Література. Основні архітектурні пам'ятки. Мистецтво. Місто Рим і життя його мешканців Життя столиці. Побут римських громадян, їхні звичаї та традиції. Римська сім'я та виховання дітей. Виникнення християнства Початкова історія християнства. Ісус Христос. Перші християнські громади. Ставлення римських імператорів до християн.	Учень: називає час громадянської війни у Римі, диктатури Гая Юлія Цезаря, правління Октавіана Августа, життя Ісуса Христа, виникнення християнства; найзначніших історичних діячів; держави, завойовані Римом, органи влади імперії. Показує на карті напрями походів Гая Юлія Цезаря, територію Римської імперії в І ст. н. е. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "імперія", "імператор", "диктатор", "християнство", "апостол", "Старий Заповіт", "Євангеліє". Описує повсякденне життя римлян, архітектурні пам'ятки. Порівнює християнство і релігію греків і римлян, побут і традиції римлян і греків. Пояснює причини громадянських війн у І ст. н. е., вбивства Гая Юлія Цезаря.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання до тем 8 та 9
4	Тема 10. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ Римська імперія у III ст. н. е. Кризові явища в Римській імперії. "Солдатські" та "сенатські" імператори. Вторгнення варварів. Пізня Римська імперія IV—V ст. н. е. Реформи Діоклетіана і Константина. Римська імперія в IV ст. н. е. Християнська церква Оформлення церковної організації. Константин I Великий, його політика щодо християнства. Перші собори. Християнство як державна релігія Римської імперії. Падіння Західної Римської імперії Варвари і Рим. Захоплення Риму варварами. Утворення "варварських королівств".	Учень: називає час вторгнення "варварів", реформ Діоклетіана і Константина, прийняття християнства як державної релігії Римської імперії, вторгнення гунів, дати поділу Римської імперії на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії; "варварські" племена, які поселилися на території Римської імперії, основні реформи Діоклетіана та Константина. Показує на карті територію Римської імперії у ІІІ ст. н. е., м. Константинополь, територію розселення "варварських" племен, напрями вторгнення гунів і вандалів. Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "Велике переселення народів", "варвар", "вандалізм". Порівнює становище християнської церкви у І—ІІ та ІV—V ст. н. е. Наводить приклади кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви. Пояснює причини кризи Римської імперії, її поділу на Західну і Східну, падіння Західної Римської імперії. Визначає місце історії стародавнього світу в історії людства.
1	Узагальнення
3	Тема 11. ДАВНІ СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ Слов'яни напередодні Великого переселення народів Історичні джерела з історії слов'ян. Прабатьківщина слов'ян. Суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов'ян. Сусіди давніх слов'ян Римський період грецьких міст-держав Північного Причорномор'я. Боспорське царство. Пізні скіфи на Дніпрі та в Криму. Сармати. Готи та гуни на теренах України. Слов'яни під час Великого переселення народів. Напрямки розселення слов'ян. Витоки українського народу.	Учень: називає час Великого переселення народів, вторгнення готів, гунів; народи, що населяли територію України у ІІІ ст. до н. е. — VІ ст., особливості речових пам'яток давніх слов'ян; основні історичні джерела з історії давніх слов'ян, заняття давніх слов'ян, головних персонажів слов'янської міфології; характерні риси суспільного, господарського, духовного життя слов'ян. Показує на карті територію розселення склавинів і антів, напрямки вторгнення готів і гунів; напрями та території розселення слов'ян під час великого переселення народів; Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: "давні слов'яни", "венеди", "анти", "склавини", "Велике переселення слов'ян". Наводить приклади взаємин слов'ян з готами і гунами та Візантією. Визначає вплив Великого переселення слов'ян на формування сучасних східнослов'янських народів. Висловлює судження щодо прабатьківщини слов'ян, витоків українського народу.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання до тем 10 та 11
2	Узагальнювальне повторення

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

7-й клас

(35 год)

К-ть год.	Зміст навчального матеріалу	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні засоби навчання. Форми та методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Поняття "історія середніх віків". Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків. Спадщина середньовіччя. Джерела.
6	Тема 1. НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ Народження середньовічної Європи Римський і варварський світи в середині I тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи. Людина в середньовіччі Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація. Середньовічне європейське суспільство Феодалізм. Основні суспільні стани. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Сім'я, жінка в суспільстві. Держава в середньовічній Європі Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість. Станова монархія. Право і суд. Європейське середньовічне місто Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу. Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі. Сільське господарство. Розвиток техніки. Житло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транспорт і шляхи сполучення. Зброя та військове спорядження. Одяг і прикраси. Їжа та напої.	Учень: називає хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та Верденського договору; видатних правителів раннього середньовіччя (Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий), основні стани суспільства, держави, що утворилися після розділу Франкської імперії, технічні винаходи, атрибути повсякденного життя; характерні риси структури середньовічного суспільства, "варварських" королівств, взаємодії людини і природи у середньовіччі, станової монархії, цехового ремесла. Показує на карті територію "варварських" королівств, імперії Карла Великого, розділу Франкської імперії. Пояснює поняття: "середньовіччя", "міграція", "стани", "станова монархія", "феодальна роздробленість", "цех", "ремесло". Описує середньовічне місто, феодальний замок, інтер'єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження. Порівнює античне і середньовічне місто, побут, житло, одяг античної та середньовічної людини, різні стани середньовічного суспільства. Наводить приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення. Висловлює судження щодо причин феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.
1	Узагальнення
1	Тематичне оцінювання
4	Тема 2. РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ Релігія та церква в середньовічній Європі Релігія та церква в житті суспільства. Християнство на початку Середньовіччя. Християнiзація Європи. Церква в V—XI ст. Церковний розкол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII—XIII ст. Єресі та інквізиція. Церква в XIV—XV ст. Середньовічна культура Західної Європ^{и Культура на початку середньовіччя. Схоластика. Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.}	^Учень: називає дати церковного розколу, час хрестових походів, життя Мухаммеда, виникнення ісламу, утворення арабського халіфату; визначні постаті європейської культури (Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Чосер, Данте, Війон) та ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі), католицькі чернецькі ордени, архiтектурні стилі, ісламські моральні цінності; характерні риси ісламу, середньовічного світогляду, раннього гуманізму, рицарської культури. Показує на карті територію поширення православ'я, католицизму, ісламу, напрями хрестових походів, територію держав хрестоносців, Арабського халіфату. Пояснює поняття: єретик, інквізиція, іслам, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія. Описує романський і готичний храми, пам'ятки ісламської культури, перший хрестовий похід, навчання у школах і університетах. Порівнює християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі. Наводить приклади могутності папської влади у ХІІ—ХІІІ ст., середньовічних єресей, здобутків рицарської та міської культури. Висловлює судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об'єднання арабів, появи і розвитку гуманістичних ідей.
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁷	^{Тема 3. ЄВРОПА. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ Візантійська імперія Народження Візантії. Правління Юстиніана. Вiзантія в VII—XI ст. Іконоборство. Візантія в XII—ХV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура. Арабський халіфат Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів. Мухаммед і виникнення ісламу. Об'єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів. Культура арабського світу. Скандинавія Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії в ХII— ХIII ст. Духовний світ північноєвропейських народів. Франція Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д'Арк. Завершення Столітньої війни і об'єднання Франції. Англія Англосаксонські королівства. Англія і вiкінги. Нормандське завоювання країни. Перші Плантагенети. "Велика хартія вольностей". Англія в XIV—XV ст. Війна Червоної і Білої троянд. Німеччина Утворення Священної Римської імперії. Імперія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький "наступ на Схід". Зміцнення територіальних князівств. Утворення Швейцарського союзу. Німеччина в ХIV—ХV ст. Країни басейну Середземномор'я Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.}	^Учень: називає час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, правління Капетінгів у Франції, альбігойських війн, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, війни Червоної та Білої троянд, боротьби німецьких імператорів з папством, німецького "наступу на Схід", утворення Швейцарії, Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, дату скликання Генеральних штатів у Франції, початку, кінця і головних битв Столітньої війни, підписання "Великої хартії вольностей", скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії, Грюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії; визначні історичні постаті (Філіпп ІІ, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д'Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Альфред Великий, Вільгельм Завойовник, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події історії європейських країн ІХ—ХV ст.; характерні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства, взаємин імператорів з папством, гуситського руху. Показує на карті напрямки походів вікінгів, території Датського, Швецького, Норвезького королівств, основні події Столітньої війни, територію Священної Римської імперії, напрямок німецького "наступу на Схід", територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, Швейцарії, перебіг Гуситських війн. Пояснює поняття: "парламент", "громадянська війна", "станова монархія". Описує пам'ятки культури скандинавів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д'Арк. Порівнює позиції Англії та Франції у Столітній війні, їхні армії, полiтику європейських держав, станові монархії європейських країн. Наводить приклади взаємовпливу держав, формування європейських держав, взаємодії світської влади з папством. Висловлює судження щодо характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розвитку європейських держав.
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
³	^{Тема 4. СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ Центральна та Східна Європа Перші держави західних слов'ян. Виникнення слов'янської писемності. Чеське королівство. Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X—XV ст. Велике князівство Литовське. Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Початок об'єднання руських земель навколо Москви. Повалення іга. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура. Туреччина Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.}	^Учень: називає час правління Юстиніана, іконоборського руху, заснування Болгарської держави, утворення Московської держави, об'єднання руських земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, завоювань турків-сельджуків, утворення Османської держави, існування Делійського султанату, дату загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, скинення монгольського іга; визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василь ІІ Болгаробоєць, Юрій Долгорукий, Дмитро Донський, Іван ІІІ, Тимур); характерні риси державного управління, соціальної структури суспільства. Показує на карті територію Візантійської імперії за Юстиніана, Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у ХV ст., Делійського султанату та імперії Моголів, Китайської держави, напрямки походів монголів, тевтонців та турків-сельджуків, місця головних битв. Пояснює поняття: "іконоборство", "імперія", "яничари", "касти". Описує пам'ятки культури Візантії, Московської держави, двір Юстиніана, побут населення. Порівнює Візантію і Московську державу, культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю, релігії Індії та Китаю. Наводить приклади досягнень культури, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів. Висловлює судження щодо наслідків завоювань, взаємовпливу культур.
³	^{Тема 5. ІНДІЯ. КИТАЙ Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура. Китай Китайська імперія в III—ХII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського іга. Суспільство, державне управління. Звичаї та традиції. Релігійне життя. Культура.}
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання до тем 4 і 5}
³	^{Резервний час}

^{8-й клас
(35 год)

Всесвітня історія
Ранній новий час (кінець XV — перша пол. XVII ст.)}

^{К-ть год.}	^{Зміст навчального матеріалу}	^{Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів}
¹	^ВСТУПОзнайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.
²	^{Тема 1. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Відкриття європейців Причини й передумови великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки. Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу.}	^Учень: називає час подорожей Ф. Магеллана та Васко да Гами, поширення ідей гуманізму, відкриття Америки Х. Колумбом; головні європейські держави, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; характерні риси матеріального світу людини раннього нового часу, політичної структури та політичної думки. Порівнює картину світу, життя людей, технічні прилади середньовіччя та раннього нового часу. Показує на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові
²	^{Тема 2. ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіталізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспільстві. Шлюб і сім'я, становище жінки. Повсякденне життя Західної Європи Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг. Прикраси. Косметика. Мода. Дозвілля.}	^{торговельні шляхи. Пояснює поняття: "Великі географічні відкриття", "колонія", "меркантилізм", "нові дворяни", "утопія", "абсолютизм". Описує подорожі європейців, місто раннього нового часу, життя і побут людини нового часу. Наводить приклади руйнування середньовічного укладу, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців. Висловлює судження щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів, змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.}
²	^{Тема 3. РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Реформація. Католицька церква на межі XV—XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Німецький гуманізм. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна реформація. Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру. Поширення Реформації. Контрреформація. Кальвінізм. Контрреформація. Орден єзуїтів. Тридентський собор.}	^Учень: називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління кардинала Ришельє, Єлизавети І, дати Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах; імена видатних постатей цього періоду (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх ІV, Людовік XIV, В. Оранський); характерні риси реформаційних вчень, контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни.
⁶	^{Тема 4. ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст. Франція. Зміни у суспільстві. Поширення Реформації. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє. Іспанія. Іспанія за Карла V. Повстання комунерос в Кастилії. Філіпп II. Приєднання Португалії до Іспанії. Нідерланди. Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольного руху. Вільгельм Оранський. Народження республіки. Англія. Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів. Міжнародні відносини. Характер міжнародних відносин. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій. Вестфальський мир, наслідки війни.}	^{Показує на карті} основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков, перебіг Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни. Пояснює поняття: "реформація", "контрреформація", "протестантизм", "кальвінізм", "єзуїти", "релігійні війни", "національно-визвольна війна". Описує протестантську церкву, двір абсолютного монарха. Порівнює реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції та Англії. Наводить приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах, контрреформаційних заходів католицької церкви. Висловлює судження щодо причин, характеру та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни.
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
²	^{Тема 5. КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. Мистецтво Високого Відродження в Італії Особливості доби Високого Відродження. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело. Північне Відродження.1 Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції. Мистецтво Німеччини. Освіта і наука Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання. Політичні теорії. Марновірства. Література і театр. Мистецтво бароко. Утопії. Художня література. Драматургія і театр. Бароко.}	^Учень: називає час епохи Відродження; імена видатних митців та їх найвідоміші творіння; характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії. Показує на карті найвизначніші культурні центри. Пояснює поняття: "Відродження", "гуманізм", "натурфілософія". Описує найвизначніші пам'ятки культури. Порівнює мистецтво Відродження та середньовіччя, італійське та північне відродження. Наводить приклади високого рівня розвитку мистецтва. Висловлює судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби.
³	^{Тема 6. ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО Річ Посполита Фільварково-панщинна система. Міста. Шляхетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя. Культура. Московська держава. Правління Івана IV Грозного. "Смутний час". Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.}	^Учень: називає дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, правління та реформи Івана ІV, становлення династії Романових; основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси державного устрою Речі Посполитої, державної влади за Івана ІV, російсько-українських відносин. Показує на карті територію Речі Посполитої, завоювання Івана IV Грозного. Пояснює поняття: "унія", "шляхта", "фільварок", "опричнина", "церковний розкол", "самодержавство". Описує становище українських земель у складі Речі Посполитої. Порівнює релігійне життя у західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій.
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁸	^{Тема 7. КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ Англійська революція Англія напередодні революції. Карл I. О. Кромвель. Переворот 1668 р. Значення революції. Промисловий переворот в Англії. Передумови промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки. Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір "Короля Сонце". Жан Батист Кольбер.}	^Учень: називає час доби Просвітництва; найвидатніших представників епохи; характерні риси Просвітництва. Пояснює поняття: "просвітництво", "енциклопедисти", "технічний прогрес". Описує пам'ятки епохи Просвітництва. Порівнює погляди просвітників. Наводить приклади технічного прогресу, нових цінностей у житті суспільства. Висловлює судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства.
	^{Тема 8. ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА Просвітництво і абсолютизм. Просвітництво. Енциклопедисти. Наукові знання. Австрія і Пруссія Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II. Культура Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр.}
	^РОСІЯ Росія наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст. Російська держава наприкінці XVII ст. Петро I та його реформи. Зовнішня політика Петра I, утворення імперії. Палацові перевороти. Епоха Катерини II "Освічене" правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.	^Учень: називає час правління Петра І та Катерини ІІ, дати Північної війни, поділів Речі Посполитої; результати зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ, реформи Петра І; характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ. Показує на карті територіальні зміни Російської імперії у ХVІІІ ст. Пояснює поняття: "освічений абсолютизм", "імперія", "палацові перевороти". Описує повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст. Порівнює політику Петра І та Катерини ІІ. Наводить приклади активної зовнішньої політики, "освіченого" правління. Висловлює судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії.
²	^{СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ} Створення США. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.	^Учень: називає час утворення англійських колоній у Північній Америці, дату Бостонського чаювання, прийняття "Декларації незалежності" та Конституції США; імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність; характерні риси політики Англії щодо колоній, "Декларації незалежності" та Конституції США. Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність. Пояснює поняття: "колонія", "метрополія", "декларація", "конституція", "республіка", "федерація". Описує становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність. Порівнює державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці. Наводить приклади особливостей демократичного устрою США. Висловлює судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність.
	^{Тематичне оцінювання}
³	^{Тема 9. СХІДНИЙ СВІТ Османська імперія. Персія. Османська імперія. Зовнішня політика Османської імперії, турецько-українські відносини. Ослаблення Османської імперії. Культура. Перське царство. Культура. Китай. Індія. Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя. Держава Великих Моголів. Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя.}	^Учень: називає час заснування держави Великих моголів у Індії, початок правління династії Цин у Китаї, розгром турецької армії під Віднем; основні здобутки культури, релігії Сходу; характерні риси державного устрою. Показує на карті території Османської імперії, Китаю, Індії. Пояснює поняття: "імперія", "іслам", "індуїзм", "конфуціанство". Описує пам'ятки культури. Порівнює європейську та східні цивілізації. Наводить приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру. Висловлює судження щодо особливостей Східного світу.
	^{Тематичне оцінювання}
¹	^{Резервний час}

^{9-й клас
(35 год)}

^{К-ть год.}	^{Зміст навчального матеріалу}	^{Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів}
¹	^ВСТУПОзнайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.
	^{Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.}	^Учень: характеризує основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст. Аналізує роль технічного прогресу. Визначає основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.
⁴	^{Тема 1. ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва. Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р. Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт. Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. "100 днів" Наполеона. Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.}	^Учень: визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва. Характеризує діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів, соціально-економічну політику якобінців, суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту. Дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії. Аналізує життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи. Пояснює суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск'є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп'єру, Наполеону Бонапарту. Показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територiальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "Просвітництво", "революція", "права і свободи громадянина", "інтервенція", "реформа", "Гора і Жиронда", "якобінці", "термідоріанці", "Директорія", "консулат", "Перша імперія", "кодекси Наполеона", "континентальна блокада", "100 днів", "Священний Союз".
⁵	^{Тема 2. ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр. Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст. Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі. Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії. Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. О. Герцен. Слов'янофіли і західники. Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест. "Весна народів". Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії. Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині. Особливості революції в Італії. Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.}	^Учень: характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи у 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі. Відстежує політичний розвиток Франції і Німеччини у 20—40-і рр. ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії. Визначає причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії, причини піднесення Пруссії, роль Митного Союзу в початку економічного об'єднання Німеччини. Аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр. Розкриває особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр. Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бонапарту. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "клерикалізм", "політична реакція", "національно-визвольний рух", "чартизм", "політика", "політика вільної торгівлі", "реставрація", "Липнева монархія", "декабристи", "слов'янофіли", "західники", "національне відродження", "утопічний соціалізм", "марксизм", "маніфест", "класи", "весна народів".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁴	^{Тема 3. ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ'ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об'єднання Німеччини у 1871 р. Перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію. Політична роздробленість Італії, піднесення П'ємонту. Два напрями боротьби за об'єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об'єднання Італії. Вікторіанська Британія. Англія — "майстерня світу". Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії. Утворення незалежних держав у Латинській Америці. США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.}	^Учень: характеризує процес та наслідки політичного об'єднання Німеччини і Італії, перетворення Австрійської імперії на дуалістичну монархію. Аналізує два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни. Пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу, наслідки Другої парламентської реформи, причини утвердження ідеології і політики лібералізму. Описує колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначає суть політики блискучої ізоляції. Показує на карті країни Європи у середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об'єднання Німеччини і Італії, хід громадянської війни в США. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "конституційний конфлікт", "Північнонімецький Союз", "лібералізм", "ідеологія", "політика", "консерватизм", "колонія", "метрополія", "аболіціонізм", "плантаційне господарство", "ринкова економіка", "федерація", "конфедерація", "громадянська війна", "афроамериканці", "реконструкція Півдня".
⁶	^{Тема 4. УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ'я. Зростання ролі держави у суспільно-економічному житті. Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії. Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики. Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони. США у 1877—1900 рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух. Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії. Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.}	^Учень: характеризує процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ'я, зростання ролі держави у суспільному і економічному житті. Висвітлює основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики. Пояснює причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища. Аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії. Показує на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни. Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "індустріальне суспільство", "науково-технічна революція", "корпорація", "монополія", "капіталізм", "інвестиції", "міграція", "демократія", "світова політика", "тред-юніон", "двопартійна система", "антимонопольне законодавство", "расова політика", "сегрегація", "міжнародний робітничий рух", "Комінтерн", "суфражизм", "модернізація", "реформа", "народництво", "тероризм", "соціал-демократія", "доба Мейдзі".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁴	^{Тема 5. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст. Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії. Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини. Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав. Народи Африки під владою європейських колонізаторів. Міжнародні відносини у 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-нiмецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.}	^Учень: характеризує завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітика, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій. Висвітлює наслідки британського володарювання в Індії, політику кастового і релігійного розбрату, повстання сипаїв, становище Китаю у другій половині ХІХ ст., хід тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів. Аналізує міжнародні відносини у 1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, союз трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму. Дає характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства. Показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "територіальний поділ світу", "тайпіни", "сипаї", "союз трьох імператорів", "Троїстий союз", "панамериканізм".
⁴	^{Тема 6. КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст. Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії й Африки. Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль.}	^Учень: характеризує духовне життя країн Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки. Описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "культура", "духовне життя", "урбанізація", "фемінізм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
¹	^{Підсумкове узагальнення}

^{10-й клас
(35 год)}

^{К-ть год.}	^{Зміст навчального матеріалу}	^{Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів}
¹	^ВСТУПОзнайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.
	^{Основні цінності та здобутки людства на початку ХХ ст. Народонаселення.}	^Учень: характеризує основні цінності та здобутки людства на початку XX ст. Описує становище світу на початку ХХ ст. Складає "демографічний портрет" людства.
⁴	^{Тема 1. СВІТ НА ПОЧАТКУ ХХ ст. Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ ст. Прискорення економічного, технічного, інтелектуального прогресу. Активізація суспільно-політичних рухів. Початки державного регулювання соціально-економічних процесів. Формування націй. Національні рухи в Індії та у Китаї. Особливості модернізаційних процесів у Японії. Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.}	^Учень: показує на карті провідні країни Європи, Азії та Америки на поч. ХХ ст. Визначає особливості соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція Росія), а також Австро-Угорщини, Японії, Індії, Китаю, країн Латинської Америки) на початку ХХ ст. Аналізує технічний та інтелектуальний прогрес. Характеризує суспільно-політичні рухи, причини їх активізації на початку століття. Пояснює передумови державного регулювання соціально-економічних процесів. Порівнює державний устрій та особливості політичного життя розвинутих країн. Хронологічно зіставляє події та явища теми. Тлумачить і застосовує поняття і терміни: "імперіалізм", "нація", "технічний прогрес", "державне регулювання економіки", "соціалістичний рух", "профспілковий рух", "дуалістична монархія", "націоналізм", "національний рух", "традиційне суспільство", "латифундизм".
³	^{Тема 2. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА 1914— 1918 рр. Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ ст. Створення Троїстого блоку та Антанти. Гонка озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністична пропаганда. Причини, привід та початок Першої світової війни. Стратегічні плани супротивників. Основні та другорядні театри воєнних дій. Військові кампанії та основні битви 1914—1918 рр. Технічні вдосконалення в роки війни. Підводна війна. Вступ у війну США. "14 пунктів" В. Вільсона. Вихід Росії з війни. Завершення війни та втрати від неї.}	^Учень: описує процес створення Троїстого блоку та Антанти. Характеризує витоки та природу міжнародних криз та конфліктів на початку ХХ ст. Пояснює процес гонки озброєнь, посилення мілітаризму, шовіністичної пропаганди, причини, привід та початок Першої свiтової війни, зміну статусу жінки в суспільстві в період війни. Визначає стратегічні плани противників, причини вступу у війну головних її учасників, зокрема США, виходу Росії з війни. Показує на карті основні театри військових дій, військові кампанії та основні битви 1914—1918 рр. Робить критичний аналіз завершення та підсумків війни. Дає характеристику визначних діячів Першої світової війни. На основі різних джерел інформації аналізує та узагальнює основні втрати внаслідок Першої світової війни. Хронологічно зіставляє події та явища теми. Тлумачить і застосовує поняття і терміни: "військово-політичний блок", "гонка озброєнь", "мілітаризм", "шовінізм", "анексія".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
³	^{Тема 3. ПОВОЄННЕ ОБЛАШТУВАННЯ СВІТУ Паризька мирна конференція. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Вашингтонські договори 1921—1922 рр. Сильні й слабкі сторони Версальської системи. Основні світоглядні, політичні та економічні наслідки Першої світової війни. Криза демократії та європейської цивілізації. Зміни в системі цінностей людини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав у Європі. Зміна статусу жінки в суспільстві у ході війни. Проблема репарацій. Плани Дауеса і Юнга.}	^Учень: описує хід Паризької конференції. Характеризує головні положення Версальського договору з Німеччиною та договорів з її союзниками у Першій світовій війні; механізм створення, переваги й недоліки Ліги Націй; значення реалізації планів Дауеса і Юнга для Європи і США. Пояснює механізм розв'язання проблеми репарацій та значення її подолання для стабільності у світі. Визначає причини розбіжностей між державами-переможницями на Паризькій конференції. Критично аналізує рішення Паризької мирної конференції, зокрема статей Версальського договору. Використовує історичну карту для розкриття умов Версальського договору, мирних договорів із союзниками Німеччини у Першій світовій війні, кордонів нових незалежних держав Європи, наслідків Вашингтонського договору. Дає характеристику непересічним політичним особистостям: Ллойд Джорджу, Пуанкаре, Клемансо, Штреземану. Узагальнює значення повоєнного врегулювання міжнародного становища. Хронологічно співвідносить події та явища теми. Тлумачить і застосовує поняття і терміни: "анексія", "репарація", "контрибуція".
⁵	^{Тема 4. ПЕРІОД ПОВОЄННОЇ КРИЗИ ТА РЕВОЛЮЦІЙ (1919—1923 рр.) Причини, хід та наслідки революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Прихід до влади більшовиків. "Воєнний комунізм". Діяльність Комінтерну. Листопадова революція в Німеччині 1918 р. Революція 1918 р. в Угорщині. Прихід до влади Б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії. Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії й Африці.}	^Учень: називає ключові події періоду повоєнної кризи та революцій. Показує на карті зміну кордонів Російської держави після падіння монархії, приходу до влади більшовиків, основні фронти громадянської війни; нові кордони Німеччини, Угорщини, Туреччини. Описує хід російської революції 1917 р. та громадянської війни, революції 1918 р. в Німеччині, революцій в Угорщині та Туреччині, національних рухів у Китаї, Індії й Африці. Характеризує період повоєнної кризи та загострення соціальних протиріч, політику Тимчасового уряду в Росії, діяльність Комінтерну щодо розповсюдження "світової пролетарської революції". Аналізує добу "воєнного комунізму" в радянській Росії, процес встановлення фашистської диктатури Б. Муссоліні в Італії. Порівнює характер та наслідки революцій в Росії та Німеччині. Дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів періоду: Леніна, Керенського, Муссоліні, Куна, Люксембург, Лібкнехта, Еберта, Кемаля. Застосовує та пояснює поняття і терміни: "більшовизм", "громадянська війна", "воєнний комунізм", "Комінтерн", "світова пролетарська революція", "експорт революції", "валізкова дипломатія", "фашизм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
¹¹	^{Тема 5. ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ В ЄВРОПІ ТА В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ (1924—1929 рр.) Доба "процвітання" у США. Німеччина в період Веймарської республіки. Франція в 20-ті рр. XX ст. Велика Британія в 19—20-ті рр. Консерватори і лейбористи при владі. Загальний страйк шахтарів 1925—1926 рр. Створення корпоративної системи в Італії. Утворення СРСР. Неп. Особливості соціально-економічного та полiтичного розвитку нових незалежних європейських держав: Польща, Чехословаччина, Угорщина, Югославія. Румунія та Болгарія після Першої світової війни. Найважливіші досягнення в галузі освіти, науки і техніки. Основні ідеї й течії у розвитку культури. Нові цінності європейців і американців у 19—20-і роки. Поява "масової культури". Нові напрямки в мистецтві та літературі. Визрівання передумов світової економічної кризи.}	^Учень: називає основні внутріполітичні події в Європі та США періоду стабілізації 1924—1929 рр. Показує на карті Рейнську демілітаризовану зону, трансформацію Британської колоніальної імперії, кордони СРСР. Описує політику "твердого індивідуалізму" за президентів-республіканців у США; становлення Веймарської республіки в Німеччині; політику "уряду національного порозуміння" у Франції; внутрішню політику консервативних і лейбористських урядів у Великій Британії, створення корпоративної системи в Італії. Визначає основні ідеї та течії у розвитку культури. Характеризує добу "процвітання" у США; загальний страйк гірників 1925—1926 рр. у Великій Британії; найважливіші досягнення науки і техніки, їх вплив на повсякденне життя людей. Аналізує передумови світової економічної кризи, закон про промислові конфлікти та тред-юніони 1927 р.; причини переходу до непу; утворення СРСР; нові напрями у культурі. Дає власну оцінку політиці ізоляціонізму США, здобуткам та проблемам періоду стабілізації країн Західної Європи та Америки. Застосовує та пояснює поняття і терміни: "процвітання", "корпоративна система", "твердий індивідуалізм", "ізоляціонізм", "неп", "модернізм", "авангардизм", "втрачене покоління", "масова культура", "джаз", "мюзикл", "олімпійський рух".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
¹	^{Підсумкове узагальнення}

^{11-й клас
(35 год)}

^{К-ть год.}	^{Зміст навчального матеріалу}	^{Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів}
¹	^ВСТУПОзнайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Визначальні тенденції світового розвитку у 30-і рр. ХХ ст. Протистояння демократії й тоталітаризму. Національні рухи. Передумови Другої світової війни.	^Учень: характеризує визначальні тенденції світового розвитку у 30— 40-і рр. ХХ ст. Аналізує протистояння демократії й тоталітаризму в економічній, політичній, ідеологічній та культурній сферах. Зіставляє національно-визвольні рухи в країнах світу. Пояснює передумови Другої світової війни, її хід та наслідки.
¹⁵	^{Тема 1. СВІТ У ПЕРІОД ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ 1929—1933 рр. ТА ПОДОЛАННЯ ЇЇ НАСЛІДКІВ Причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр. (Великої депресії). Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті. США напередодні та у роки Великої депресії. Америка за президента Г. Гувера. Президентські вибори 1932 р. і повернення до влади демократів. Економічні та соціальні засади "Нового курсу" Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки. Впровадження елементів державного регулювання економікою. Велика Британія, уроки кризи. Спроби реформування Британської імперії. Впровадження системи імперських преференцій. Світова економічна криза в Німеччині. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму. Знищення політичної опозиції. Войовничий антисемітизм. Франція та Іспанія в період кризи. Утворення, прихід до влади та політика урядів Народних фронтів у Франції та Іспанії; їх досягнення, прорахунки та причини розпаду. Вплив світової кризи на соціально-економічне та політичне становище країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія). Боротьба між демократичними цінностями та тоталітарними тенденціями. Велика депресія й Радянський Союз. Соціалістичне будівництво в СРСР. Політика "прискореної" індустріалізації та колективізації с/г в Радянському Союзі. Голодомори. Життя пересічної людини в СРСР: успіхи, турботи, страхи. Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії 1937—1938 рр. Сутність авторитаризму та тоталітаризму. Китай. Об'єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-і рр. Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-і рр. та її результати. Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20— 30-і рр. Арабський світ у міжвоєнний період. Близькосхідна проблема. Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні. Вплив іноземних держав. Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів. Найважливіші досягнення освіти і науки. Технічний прогрес, його мілітаристична спрямованість у період підготовки та ведення війни. Основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва 30-х рр. ХХ ст. Відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах.}	^Учень: характеризує причини, прояви та наслідки світової економічної кризи 1929—1933 рр., шляхи подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті; найважливіші досягнення науки, технічний прогрес, пояснює його мілітаристичну спрямованість у період підготовки та ведення війни. Прослідковує та зіставляє внутрішню політику США, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії у 30-і рр. ХХ ст. як шляхи подолання проявів Великої депресії; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Югославія), Японії, країн Латинської Америки, арабського світу в міжвоєнний період. Визначає економічні та соціальні засади "Нового курсу" Ф. Д. Рузвельта та його основні підсумки; основні риси демократичних та авторитарних режимів; основні ідеї та напрямки у розвитку мистецтва в 30— 40-і рр. ХХ ст. Пояснює роль індустріалізації та колективізації в СРСР як запобіжних заходів уникнення світової економічної кризи. Аналізує сутність тоталітаризму та зіставляє його прояви в Радянському Союзі, Німеччині та Італії, авторитаризму в Іспанії. Аналізує відмінності в розвитку культури в демократичних і тоталітарних державах, спричиненість змін ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Дає власну оцінку цим історичним явищам. Хронологічно співвідносить події та явища теми. Аргументує своє бачення загального процесу розвитку провідних країн світу в 30-і рр. ХХ ст. Характеризує роль політичних діячів: Сталіна, Муссоліні, Гітлера, Фрaнко, Пілсудського, Горті, Бенеша, царя Бориса, Дж. Неру, Чан Кайші. Тлумачить і застосовує поняття і терміни: "авторитаризм", "тоталітаризм", "антисемітизм", "Новий курс", "кейнсіанство", "етатизм", "народний фронт", "режим санації" (оздоровлення), "мілітаризація", "латифундизм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁶	^{Тема 2. НАЗРІВАННЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр. Зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у другій половині 30-х років ХХ ст. Відмова Німеччини від дотримання Версальського договору й підготовка до війни. Агресивні дії Німеччини, Італії та Японії. Формування осі Рим — Берлін — Токіо. Спроби створення системи колективної безпеки. Громадянська війна 1936—1939 рр. в Іспанії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики умиротворення. Провал англо-франко-радянських переговорів (літо 1939 р.). Зближення СРСР із Німеччиною. Радянсько-німецький пакт про ненапад (пакт "Молотова — Ріббентропа") і його наслідки.}	^Учень: визначає вплив світової економічної кризи на загострення міжнародної напруженості в умовах 1930-х рр. Характеризує зовнішньополітичні пріоритети провідних країн світу у вказаний період. Спроби створення системи колективної безпеки країнами Заходу. Залучаючи історичну карту, зіставляє процес утворення вогнищ війни на Далекому Сході, в Африці та Європі. Прослідковує витоки, прояви та наслідки політики умиротворення, процес радянсько-німецького зближення та підписання пакту "Молотова — Ріббентропа". Хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми. Характеризує роль політичних діячів: Сталіна, Гітлера, Муссоліні, Чемберлена, Даладьє, Барту, Ріббентропа, Литвинова, Молотова на міжнародній арені. Тлумачить і застосовує поняття і терміни: "політика умиротворення", "аншлюс", "демілітаризована зона", "судетська проблема", "сепаратизм", "Мюнхен", "таємні протоколи", "Антикомінтернівський пакт", "вісь Рим — Берлін — Токіо", "пацифізм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁶	^{Тема 3. ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА Причини, характер, періодизація Другої свiтової війни. Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939—1940 рр. Початок та головні битви Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу проти Німеччини та її союзників. Бойові дії у Південно-Східній Азії та на Тихому океані, у Північній Африці та Західній Європі. Формування антигітлерівської коаліції. Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. Зростання ролі жінки в умовах війни. Завершальний період війни у Європі та в Азії. Капітуляція Німеччини та її союзників. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.}	^Учень: визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни. Залучаючи історичну карту, характеризує та зіставляє стратегії й тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій у Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі. Завершальний період війни в Європі та Азії. Прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції. Аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни. Виокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Хронологічно та територіально співвідносить події та явища теми. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "Друга світова війна", "Велика Вітчизняна війна", "блискавична війна", "новий порядок", "рух Опору", "Холокост", "антигітлерівська коаліція", "Другий фронт", "Велика трійка", "колабораціонізм", "міжнародний трибунал", "сюрреалізм", "раціоналізм", "пацифізм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
¹	^{Підсумкове узагальнення}	^{Підсумовує} основні тенденції, особливості розвитку країн Європи, Америки та Азії в 1930-і рр.; передумови, хід та наслідки Другої свiтової війни для людства; проблеми повоєнного облаштування світу.

^{12-й клас}

(35 год)

^{К-ть год.}	^{Зміст навчального матеріалу}	^{Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів}
¹	^ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної дiяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання, державної підсумкової атестації (за вибором учнів). Світ у другій пол. ХХ ст. — на поч. ХХІ ст. Інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки	^Учень: називає хронологічні рамки курсу. Показує на карті провідні країни світу. Визначає основні тенденції розвитку людства у другій половині ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Характеризує інтеграційні та глобалізаційні процеси, їх спричиненість, прояви та наслідки. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "глобалізація", "інтеграція", ООН, ЄС, НАТО, ОВД, РЕВ.
⁴	^{Тема 1. АМЕРИКАНСЬКИЙ КОНТИНЕНТ: США, КАНАДА ТА ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.) Утвердження США як провідної країни біполярного світу у повоєнний час та зміна ролі США наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст. Головні етапи повоєнного розвитку Канади. Латинська Америка. Особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ — на поч. ХХІ ст. Українці у країнах регіону.}	^Учень: називає та показує на карті основні внутріполітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій пол. ХХ ст. — на початку ХХІ ст. Описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40-х— 70-і роки ХХ ст., головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час. Характеризує стратегію "Нових рубежів" Дж. Кеннеді, епоху Р. Рейгана, "Нову економічну філософію" Б. Клінтона, Кубинську революцію 1959 р. Аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на поч. ХХІ ст. Дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "реконверсія", "наддержава", "двополюсний світ", "маккартизм", "сегрегація", "расизм", "уотергейт", "неоконсерватизм", "монетаризм", "рейганоміка", "хунтизм".
⁵	^{Тема 2. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.) Західна Європа після завершення Другої свiтової війни. Німеччина. Внутрішньо- та зовнішньополiтичний розвиток Німеччини у др. пол. ХХ — на поч. XXI ст. Велика Британія. Внутрішнє становище і зовнішня політика Великої Британії у другій пол. ХХ ст. — на поч. ХХІ ст. Франція. Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П'ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції у другій пол. ХХ ст. Італія. Соціально-економічний і політичний розвиток країни другої пол. ХХ — поч. ХХІ ст.}	^Учень: називає основні події у країнах Західної Європи другої половини ХХ — поч. ХХІ ст. Показує на карті зони окупації Німеччини, ФРН та НДР, кордони об'єднаної Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій. Описує політичні, економічні, соціальні еволюції у країнах Західної Європи в другій половині ХХ ст.; "третій шлях" Т. Блера, процес проголошення республіки в Італії. Характеризує німецьке та італійське "економічні дива", нову східну політику В. Бранта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки. Становлення П'ятої Республіки (1958 р.). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст. Визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі. Аналізує передумови, хід та наслідки об'єднавчих процесів у Німеччині 1989—1990 рр., основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії. Зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-і роки ХХ — на поч. ХХI ст. Аргументовано оцінює політичних діячів: Ерхарда, Колля, де Голля, Тетчер. Дає власну оцінку перспективам участі України у інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "репатріація", "грошова реформа", "економічне диво", "соціальне ринкове господарство", "центризм", "лейборизм", "неолібералізм", "середній клас", "тетчеризм", "третій шлях", "еліта", "мафія", "корупція", "патерналізм", "тероризм", "радикалізм".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁷	^{Тема 3. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.) Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії. Демократичні революції, особливості їх здійснення. Основні тенденції внутріполітичного розвитку країн регіону 90-х рр. ХХ — початку ХХІ ст. СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу. Росія в 90-і роки ХХ — на поч. XXI ст. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.}	^Учень: називає основні події в країнах регіону. Показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи. Описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до "перебудови" М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 1950—80-і рр. ХХ ст. Характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР. Визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі. Аналізує основні фактори та напрямки становлення прорадянських режимів, причини кризових явищ у 60—70-і рр. ХХ ст. в країнах регіону. Зіставляє шляхи внутріполітичного розвитку країн пострадянського простору напр. ХХ ст. — на поч. ХХІ ст. Дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "депортація", "десталінізація", "хрущовська відлига", "декадентство", "експансія", "Празька весна", "соціалізм з людським обличчям", "оксамитові революції".
¹	^{Узагальнення}
¹	^{Тематичне оцінювання}
⁴	^{Тема 4. КРАЇНИ АЗІЇ ТА АФРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ — НА ПОЧАТКУ ХХІ ст. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки. Близькосхідна проблема та способи її врегулювання. Японія. Внутрішня та зовнішня політика Японії у др. пол. ХХ — на поч. ХХІ ст. Китай. Соціально-економічний та політичний розвиток країни у др. пол. ХХ — на поч. ХХІ ст. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.}	^Учень: називає основні події в країнах Азії та Африки. Показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи. Описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; процес здобуття незалежності народами Африки. Порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій пол. ХХ — на поч. ХХІ ст. Характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.; курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії. Визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи. Аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст., сутність ісламського фактора. Дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедун; Хомейні, І. Ганді. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "Рух неприєднання", "культ особи", "культурна революція", "апартеїд".
³	^{Тема 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.) Передумови, характер, етапи та прояви "холодної війни". Завершення "холодної війни". Боротьба з міжнародним тероризмом. Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.}	^Учень: називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки. Показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В'єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія). Описує передумови та прояви "холодної війни", періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 1950—1960-і рр. Характеризує: особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність "нового політичного мислення" М. Горбачова. Аналізує процес завершення "холодної війни", роль регіональних конфліктів в сучасному світі. Дає власну оцінку процесу розширення НАТО на Схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХІ ст. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "холодна війна", "паритет", "розрядка", НАТО, ОВД, ЄС, "геополітика", доктрина обмеженого суверенітету ("доктрина Брежнєва"), "нове політичне мислення", "багатополюсний світ".
⁵	^{Тема 6. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ (1945 р. — ПОЧАТОК ХХІ ст.). ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА Основні напрямки НТР у др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Основні тенденції й течії розвитку світової культури. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.}	^Учень: називає: основні тенденції й течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності. Описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва. Характеризує основні напрямки НТР у др. пол. ХХ ст. та їх вплив на життя пересічного громадянина. Аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства. Дає власну оцінку шляхам розв'язання глобальних проблем людства. Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "блакитні комірці", "постіндустріальне суспільство", "інтеграція", "глобалізація", "інформаційне суспільство", "зелена революція", "постмодернізм", "поп-арт", "неореалізм", "сюрреалізм".
²	^{Тематичне оцінювання. Підсумкове узагальнення}

^{ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА}

Пропонована програма з історії для 5—12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (основна школа у структурі 12-річної; старша школа (безпрофільна) у структурі 12-річної) складена, виходячи з цілей, вимог і змісту навчання історії у школі, закладених у Державному стандарті освіти (освітня галузь "Суспільствознавство"). Представлено курси історії України і всесвітньої історії з давніх часів до сьогодення, які складають хронологічно послідовну лінійну систему шкільної історичної освіти.

Зміст навчального історичного матеріалу побудований на основі синтезу культурологічного, цивілізаційного та соціоантропоцентричного підходів у контексті всесвітньої та європейської історії. Людина розглядається як суб'єкт і творець історичного процесу. Методологія відбору змісту програмного матеріалу базується на системі таких загальнолюдських і громадянських цінностей українського суспільства, як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім'я тощо.

Вітчизняну і всесвітню історію представлено у вигляді двох курсів, що є важливим для цілісного уявлення про кожен із них. Разом з тим, процеси, події та явища вітчизняної історії висвітлюються у контексті загальноєвропейської та світової історії. Такий підхід учитель може за даною програмою реалізувати шляхом синхроністичного вивчення та узгодження матеріалу відповідних курсів української та всесвітньої історії, виходячи із можливостей міжкурсових зв'язків. При плануванні навчального процесу педагог може сам визначити оптимальну для конкретної педагогічної ситуації послідовність розгляду окремих тем і сюжетів, місце включення регіонального та локального матеріалу. Інколи доцільним є поєднане вивчення тем із курсів української та всесвітньої історії. Це стосується, наприклад, історії міжнародних відносин і зовнішньої політики у ХХ ст., історії Першої та Другої світових війн, окремих питань історії культури тощо.

Зміст курсів інтегрує соціальну, економічну, політичну й духовну історію та висвітлює тісний взаємозв'язок всіх сфер людського буття. В межах даного підходу особлива увага приділяється питанням духовності, повсякденного життя, психології суспільства, взаємовідносинам, взаємовпливу та діалогу культур різних народів. Це дозволяє разом з формуванням конкретних знань та загальноісторичних уявлень учнів створювати умови для розвитку їхніх моральних та естетичних цінностей. Вперше більшу увагу приділено регіональній та місцевій історії (історії краю), що дає можливість виховувати патріотичні та державницькі почуття та якості школярів, посилює інтерес до історичної інформації. В темах "історія краю" передбачений насамперед розгляд історичного матеріалу місцевості, де розташована школа: міста, селища, села, району. Зміст відповідних тем передбачає як вивчення конкретних подій, явищ, історичних постатей краю, так і порівняння їх із подіями та явищами, що відбувались на території країни в цілому. Такі теми потребують широкого залучення учнів до самостійної пізнавальної діяльності, зокрема з елементами досліджень.

Програмою передбачено максимальну мінімізацію знань учнів, що відкриває можливості значної активізації пізнавальної діяльності школярів та усуває їх перевантаження.

З психолого-дидактичної точки зору, програму побудовано на поєднанні особистісно орієнтованого, діяльнісного та компетентнісного підходів до навчання.

Це вимагає від учителя значної психологізації навчально-виховного процесу, умінь розбудувати його з урахуванням даних постійної діагностики рівня розвитку та навчальних досягнень учнів, стимулювання, мотивування їхньої пізнавальної діяльності, забезпечення високого рівня їхньої активності й самостійності.

Об'єднані у клас учні створюють неповторну комбінацію потреб, інтересів та пізнавальних можливостей, яка виключає шаблонний підхід у навчанні. Один і той же зміст не може бути однаково опрацьованим у різних класах, тому в побудові уроків, виборі структурних форм учитель керується насамперед методичною доцільністю та конкретними умовами навчання. Прикметами сучасного навчального заняття є відсутність стандартних ознак у його структурі та методиці, розмивання меж між його елементами.

Сьогодні учні все частіше виявляють свою компетентність не тільки під час опитування або закріплення засвоєного, а безпосередньо у процесі аналітичної роботи над новим матеріалом, що вимагає широкого впровадження у шкільну практику різних моделей активного навчання від проблемного викладу навчального матеріалу вчителем і розв'язання проблемних завдань до самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів. Критерієм оцінки навчальної діяльності учнів є сьогодні не стільки обсяг матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, узагальнювати, активно використовувати в нестандартній (позанавчальній) ситуації, вміння самостійно здобувати знання, вести пошуково-дослідницьку роботу. У зв'язку з цим зростає значення самостійної роботи учнів як на уроках, так і в процесі виконання домашнього завдання.

Пропонована програма розрахована саме на такі особливості навчання. Вона дає можливість учителю самостійно варіювати матеріал, творчо підходити до організації навчання учнів. Успішним є те навчання, яке створює атмосферу зацікавленості, небайдужості до матеріалу, що розглядається, спільного розв'язання навчальної проблеми.

Основними компонентами програми є: зміст історичного навчального матеріалу, перелік державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, на який учитель орієнтується під час вивчення конкретних тем окремих курсів.

До кожної теми надано орієнтовний узагальнений перелік інформаційних питань змісту, які обов'язково мають бути відбиті у підручниках або інших посібниках, що повідомляють учням зміст навчального історичного матеріалу. Вони засвоюються учнями у вигляді знань історичних фактів і понять різного ступеня узагальненості та складності.

Інформаційні питання не розподілені за окремими уроками, що дозволяє учителю самому визначати назву теми уроку, кількість, обсяг і перелік питань, що вивчатимуться на тому чи іншому уроці в залежності від особливостей учнів класу та його індивідуального підходу до викладання.

Пропоновані інформаційні питання є мінімумом знань, які підлягають обов'язковому засвоєнню учнями на різних рівнях навчальних досягнень у відповідності до індивідуального розвитку пізнавальних можливостей того чи іншого учня. Повне опрацювання знань у певній системі, їх усвідомлення і застосування забезпечуються у даній програмі не тільки запам'ятовуванням, а й опрацюванням їх за завданнями, що передбачені наступним компонентом програми "Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів".

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів представлені у програмі у вигляді переліку умінь і навичок, яких мають набути учні під час вивчення тієї чи іншої теми.

Підходи до підвищення загальноосвітнього рівня підготовки учнів та тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів пов'язані з поступовим ускладненням та поглибленням основних історико-предметних (хронологічних, просторових, інформаційних, мовленнєвих, логічних та аксіологічних) умінь, навичок учнів різних класів у відповідності до їх вікових та пізнавальних можливостей (див. таблицю на с. 140). У таблиці представлено рівні сформованості умінь і навичок учнів у кожному класі, якими вони опановують під час вивчення відповідних курсів.

Систематичне та послідовне формування перелічених знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій забезпечує розвиток в учнів відповідних загальнопредметних компетентностей з історії, які є основою для набуття учнями ключових компетентностей.

Програму складено у відповідності до такого розподілу навчального часу.

Послідовність вивчення курсів
української та всесвітньої історії по класах

^Клас	^Курси	^{Кількість годин}
⁵	^{Історія України (Вступ до історії)}	³⁵
⁶	^{Історія України. Всесвітня історія (Історія стародавнього світу)}	^35 35
⁷	^{Історія України Всесвітня історія}	^35 35
⁸	^{Історія України Всесвітня історія}	^52 35
⁹	^{Історія України Всесвітня історія}	^52 35
¹⁰	^{Історія України Всесвітня історія}	^35 35
¹¹	^{Історія України Всесвітня історія}	^35 35
¹²	^{Історія України Всесвітня історія}	^70 35

^{Навчальний матеріал кожного курсу у програмі розподілений на теми, для кожної з яких визначені орієнтовні часові межі. Кожну тему завершує урок тематичного оцінювання, на який виділено окрему годину. У програмі передбачено вступні уроки до кожного курсу інтегрованого змісту, які сприяють формуванню в учнів цілісних історичних уявлень, встановленню наступності у вивченні української та всесвітньої історії, кращій організації пізнавальної діяльності учнів. На таких уроках учні мають познайомитись зі структурою та методичним апаратом відповідного підручника та іншими видами джерел інформації з курсу (текстами, фрагментами історичної літератури, письмовими та речовими історичними джерелами, ілюстраціями, фондами та експонатами музеїв, історичними пам'ятками).
Наприкінці кожного курсу передбачено години резервного часу, які вчитель використовуватиме на власний розсуд.
Сучасні підходи до оцінювання, пов'язані з потребами особистісно орієнтованого характеру навчання та реального розвитку учня потребують від учителя насамперед чіткого формулювання завдань оцінювання. Такими завданнями вважаються:
визначити рівень навчальних досягнень учнів;
визначити найкращих за результатами учнів;
стимулювати мотивацію учнів до навчання і отримання знань;
визначити рівень здібностей учнів;
визначити, чи є необхідність в додатковому навчанні або перенавчанні;
поставити оцінки (в балах).
Методика перевірки знань, умінь та навичок має відповідати меті та методиці викладання курсу. Якщо для перевірки знань існують традиційні способи оцінювання, то перевірка умінь і навичок вимагає набагато більше часу, а оцінити виховний ефект програми безпосередньо на уроці, взагалі, навряд чи можливо. Цінності, особисте ставлення проявлятимуться в реальному житті; завдання ж учителя — надати учням можливість проявляти і захищати власну думку в будь-яких "навчальних ситуаціях" у класі та поза школою.
Оцінювання результатів навчання учнів історії за пропонованою програмою передбачає оцінювання засвоєних ними знань і сформованих умінь та навичок. Таке оцінювання можна провести, пропонуючи учням на уроках тематичного оцінювання усні запитання, письмові завдання, насамперед тестові. Завдання з вибором однієї відповіді з декількох дозволять перевірити такі знання і уміння учнів:
знання дат, хронологічних меж, періодів найбільш важливих історичних подій і процесів;
знання фактів — місця, обставин, учасників, результатів подій;
співвіднесення одиничних фактів і типових загальних явищ;
визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
групування (класифікація) фактів за вказаною ознакою;
знання історичних понять термінів, їх визначень;
розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями.
Однак для перевірки таких елементів підготовки учнів з історії, як опрацювання (аналіз, застосування, оцінка) історичних джерел і документів, порівняння, співставлення, обґрунтування власного ставлення учня, його позиції, оцінки щодо історичної події, явища, діяча, тести виступають лише як частина прийомів контролю. Для підсумкової атестації учнів потрібно використовувати також такі форми контролю, як розгорнуті усні та письмові відповіді, есе, твори, дослідження, проекти тощо.
Досягнення передбачених даною програмою навчальних результатів можливе тільки за умов поєднання активних та інтерактивних форм, методів і технологій організації пізнавальної діяльності учнів на уроках як вітчизняної, так і всесвітньої історії. Певне розвантаження програм окремих курсів дозволяє учителю звернути увагу на розвиток пізнавальних можливостей учнів, їхніх особистісних рис та характеристик, основних компетентностей.
Впровадження програми має ґрунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво. Ця етика утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра), зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукає до обміну думок, вражень, моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально структуровані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення, здібності до адекватної діяльності в нових умовах.
Програма складена таким чином, щоб максимально спростити роботу вчителя під час підготовки до навчальних занять.
Орієнтуючись на визначені в програмі вимоги до навчальних досягнень учнів та порівнюючи їх із пізнавальними здібностями школярів, учителі мають змогу у стислий термін:
конкретизувати освітні та розвивальні цілі у планах-конспектах окремих навчальних занять, чітко сформулювавши їх як очікувані результати навчання;
визначити основні методи і прийоми діяльності учнів під час навчання;
створити систему оцінювання і моніторингу навчальних досягнень учнів від комплексу завдань, спрямованих на визначення рівня знань і сформованості певних умінь під час безпосереднього вивчення учнем навчального матеріалу, до завдань тематичної та підсумкової атестації;
коригувати навчальний процес згідно з визначеними тенденціями;
вибрати найбільш придатні для досягнення очікуваних результатів навчальні посібники та засоби навчання.
Користуючись програмою, учні ознайомлюються з визначеними вимогами до навчальних досягнень, що дозволяє їм:
зробити процес навчання більш мотивованим і цілеспрямованим;
організувати самоконтроль за особистим просуванням у навчанні;
залучати додаткові внутрішні резерви і допоміжні методичні засоби для покращення результатів навчальної діяльності;
активізувати пізнавальну діяльність.
Спираючись на програмні вимоги, батьки учнів отримують можливість:
визначити відповідність рівня навчальних досягнень своїх дітей загальним вимогам програми;
створити умови для покращення результатів навчання дітей;
вибрати відповідну до індивідуальних особливостей дитини систему викладання;
отримати індивідуальні рекомендації щодо покращення результатів навчальної діяльності дитини та визначення індивідуальної траєкторії її навчання.
Програма зорієнтована на кінцевий результат навчання і дозволяє адміністрації школи:
створити більш об'єктивну систему моніторингу як діяльності вчителя, так і просування учнів у навчанні;
впливати на результати навчальної діяльності через закладені у програмі важелі, виходячи із внутрішніх резервів;
консолідувати навчально-виховні зусилля батьків, учнів, школи, конкретного вчителя у створенні оптимальних умов для розкриття здібностей та інтелектуального зростання особистості учня.
Програма дозволяє широко залучити до навчання історії психологічну науку та за допомогою шкільного психолога:
розробити для учнів, їх батьків та вчителів рекомендації з розвитку пізнавальних можливостей учнів і покращення на їх основі результатів навчальної діяльності;
допомогти вчителеві у здійсненні моніторингу власної діяльності.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії}

^{Рівні навчальних досягнень учнів}	^Бали	^{Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів}
¹	^{Учень може назвати одну—дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти.}
²	^{Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні "так — ні"); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність однієї події (на рівні "раніше—пізніше").}
³	^{Учень може двома—трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні "так — ні"); має загальне уявлення про історичну карту.}
⁴	^{Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох—шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати одну—дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт.}
⁵	^{Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначати окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій.}
⁶	^{Учень у цілому самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику).}
⁷	^{Учень у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виокремлює окремі ознаки явищ та процесів; "читає" історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань.}
⁸	^{Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає у цілому правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їхнього опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом.}
⁹	^{Учень у достатній мірі оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, залученими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ, визначення поняттям; у цілому самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання.}
¹⁰	^{Учень володіє набутими знаннями та використовує їх для розв'язання нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації;}
	^{рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх під час характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії.}
¹¹	^{Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.}
¹²	^{Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ.}

^{Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів чи, наприклад, одинадцятикласника. Так, має ряд особливостей пропедевтичний курс "Вступ до історії. 5-й клас". Без її урахування застосування критеріїв неминуче призведе до переобтяження учнів.

КЛАСИФІКАЦІЯ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ З ІСТОРІЇ}

^{ОСНОВНА ШКОЛА}
^{• аналізувати інформацію; • виділяти головні ідеї в тексті чи розповіді вчителя; • синтезувати засвоєну інформацію; • співставляти та порівнювати однотипні явища, інформацію з різних джерел; • оцінювати окремі факти, події; • формулювати нескладні висновки та узагальнення; • аналізувати та узагальнювати; • будувати доказ чи спростування; • давати визначення понять на основі вивченого матеріалу; • визначати головне та другорядне, об'єктивне та суб'єктивне;}	^{• самостійно будувати відповідь, використовуючи різні джерела знань; • давати усний відгук на відповідь однокласника; • писати коротке оповiдання про подію; • оцінювати власну відповідь; • складати оповідання (письмово або усно) по картині; • готувати повідомлення і доповіді та виступати перед однокласниками; • брати участь в дискусії, аргументувати власну позицію з посиланням на джерело; • давати усний відгук на повідомлення і доповіді інших учнів;}	^{• визначати дати і хронологічні межі подій; • співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям; • співвідносити дати подій з певним перiодом історії; • правильно користуватися лінією часу; • встановлювати послiдовність та синхронність історичних подій; • складати хронологічні таблиці; • синхронізувати події історії України та всесвітньої історії; • складати синхроністичні таблиці;}	^{• визначати географічне положення країни, рельєф місцевості; • показувати на карті місця історичних подій; • читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти; • виконувати завдання на контурній карті; • використовувати карту як джерело інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів; • користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов'язані з геополiтичними чинниками і факторами навколишнього середовища;}	^{• самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії; • аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації; • визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах чи визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів; • розповідати про історичні події й явища та описувати їх; • давати історичну характеристику видатним діячам; • формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб; • визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;}
^{• складати порівняльну та узагальнюючу характеристику явищ, процесів; • складати нескладні таблиці та схеми і будувати відповідь на основі схеми чи таблиці.}	^{• складати різні типи планів; • користуватись словниками; • розповідати на основі плану.}	^{• виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу.}	^{• використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, полiтичних інтересів тієї чи іншої країни.}	^{• висловлювати власну точку зору щодо історичної інформації й обґрунтовувати її; • відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої.}
^{СТАРША ШКОЛА}
^{• аналізувати, синтезувати та узагальнювати значний обсяг інформації у певній системі; • оцінювати, порівнювати, пояснювати факти і явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел знань; • користуватися науковою термінологією; • застосовувати поняття як інструмент пізнання нового; • порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання, власну систему цінностей; • проводити нескладні дослідження.}	^{• писати есе з викладенням власної позиції; • висловлювати власну точку зору, формулювати і захищати власну позицію під час усної і письмової дискусії; • брати участь в обговоренні історичних питань; • готувати аналітичні доповіді, реферати та виступати перед однокласниками; • давати розгорнуту рецензію на відповіді та виступи інших учнів; • складати тези, розгорнутий та опорний конспект і будувати відповідь на цій основі; • користуватись довідковою літературою та Інтернетом для самостійного пошуку інформації.}	^{• розглядати суспільні явища у розвитку та в конкретно-історичних умовах певного часу; • співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в науковій періодизації історії; • використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу.}	^{• аналізувати інформацію карти як джерело знань про геополітичні інтереси країн у конкретно-історичний період; • аналізувати карту як джерело інформації про основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України; • на основі карти пояснювати причинно-наслідкові та інші зв'язки між подіями і явищами; • характеризувати історичний процес та його регiональні особливості, спираючись на карту.}	^{• визначати роль людського фактора в історії, давати багатогранну характеристику історичних особистостей, розкривати внутрішні мотиви їхніх дій, складати політичні та історичні портрети; • виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб та їх роль в історичному процесі; • самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел та історичні факти, явища, події; • критично аналізувати та оцінювати історичні джерела; • виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ'єктивність; • оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей.}

Цей контент створено завдяки Міністерству освіти і науки України